Рефераты, сочинения, ВУЗы, литература
  • главная
  • о проекте
  • добавить работу
  • контакты
  • У Вас в блокноте:
    0 заметок
     
     
     
     
    Украинские рефераты

    Вы попали в раздел с рефератами на русском языке. Мы надеемся, что наша коллекция русских рефератов поможет вам в написании необходимой вам работы. Если у вас есть материалы, которые могут дополнить нашу коллекцию будем рады их видеть у нас. Все работы можете высылать на электронный адрес, указанный на странице с контактами.
    • Авіація в роки Другої світової війни
      ... фронтових військових частин і здійснювали коректування артвогню. Пікіруючі і горизонтальні бомбардувальники, а також штурмовики наносили удари по скупченнях військ ворога - їм протидіяли винищувачі. До складу підрозділів морської авіації входили торпедоносці, призначені для боротьби з ворожими кораблями. Прибережні води не залишалися без уваги патрульних літаків і літаючих човнів, здатних у разі потреби атакувати малоразмерние мети, наприклад, підвідні човни. Винищувачі Улітку 1940 року над Англією нависла погроза давно обіцяного фюрером вторгнення на Британські острови. Складовою частиною гітлерівського плану захоплення Англії «Морський лев» була операція «Адлерангриф» — повітряне настання «Люфтваффе». До кидка через Ла-Манш приготувалися екіпажі двох з половиною тисяч літакі...
    • Астероїди і метеорити
      ... метеорити обплавляються й покриваються чорною кірочкою. Один такий «чорний камінь» у Мецці вмурований у стіну храму і є предметом релігійного поклоніння. Відомо три види метеоритів: кам'яні, залізні (мал. 59) та залізо-кам'яні. Іноді метеорити знаходять через багато років після їхнього падіння. Особливо багато знайдено залізних метеоритів. В СРСР метеорит є власністю держави й підлягає здаванню у нау­кові заклади для вивчення. За вмістом радіоактивних елементів і свинцю визначають вік метеоритів. Він різний, а найстаріші метеорити мають вік 4,5 млрд. років. Деякі дуже великі метеорити при великій швидкості падіння вибухають і утворюють метеоритні кратери, які нагадують мі­сячні. Найбільший з виявлених кратерів знаходиться в Арізоні в США (мал. 60). Його діаметр 1200 м і глибина 200 м. Це...
    • Астрономічні спостереження і телескопи
      ... зображення об'єкта у фокальній площині (мал. 3, а). У рефлекторі промені від угнутого дзеркала відбиваються й потім також збираються у фокальній площині (мал. 3, б). Утво­рене об'єктивом зображення небесного об'єкта можна або розгля­дати крізь лінзу, яку називають окуляром, або фотографувати. Виготовляючи об'єктив телескопа, намагаються звести до мі­німуму всі спотворення, які неминуче має зображення об'єктів. Проста лінза надто викривляє і забарвлює краї зображення. Щоб зменшити ці недоліки, об'єктив виготовляють з кількох лінз з різною кривизною поверхонь і з різних сортів скла. Поверхні угнутого скляного дзеркала, покритій сріблом чи алюмінієм, нада­ють для зменшення викривлень не сферичної, а параболічної форми. Радянський оптик Д. Д. Максутов розробив систему телескопа, що називаєт...
    • Астрономічні спостереження та їх особливості
      ... і тим більше зір в нього можна побачити. Масштаб зображення. Що його дає об’єктив телескопа, пропорціоральний фокусній відстані об’єктива, тобто відстані від об’єктива, який збирає світло, до тієї точки, де виходить зображення світила. Зображення небесного об’єкта фотографують або розглядають в окуляри. Телескоп дає збільшення зображення Місяця і планет, збільшує видимі в нього кутові відстані між зорями. Самі зорі навіть у дуже сильний телескоп видно як світлі точки через велику від нас віддаленість. У телескопі виходить перевернуте зображення. Та це не істотно, бо в космосі, поза Землею, немає ні верху, ні низу. При спостереженнях у телескоп рідко використовують збільшення понад 500 раз. Причина цього – повітряні течії, що викривляють зображення. ІІ. Вивчаючи небесні ...
    • Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван
      ... Івано-Франківської області. Діяла в 1938–1941 рр. У місцевого населення відома як «Білий слон». Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень. В 1935 р. генерал, інженер Леон Вербецький від імені Ліги оборони держави запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М.Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів К.Марчевського та Й.Погоського. Будівництво розпочалося влітку ...
    • Будова галактик
      ... на дуже великих відстанях від нас. Виявилося, що Галактика має досить правильну будову й форму, складається з диска, гало (від «круглий») і корони. Диск являє собою ніби два стулені краї тарілки і складає в діаметрі близько 100 тис. світлових років. Він утворений зорями, що усередині цього утворення рухаються по майже кругових орбітах навколо центру Галактики. У гало зорі заповнюють ледь сплюснутий сферичний обшир і рухаються уздовж не кругових, а сильно витягнутих орбіт. Площини цих орбіт проходять через центр Галактики і за різними напрямками розподілені більш-менш рівномірно. Диск і оточуюче його гало занурені в корону. Радіуси диска й гало майже рівні за величиною. Радіус корони в багато разів перевищує ці відстані. Корона безбарвна і визначити її радіус можна тільки за створю...
    • Будова й еволюція всесвіту
      ... і систем. Існує наукова дисципліна, що являє собою вчення про загальні закономірності будови Всесвіту, і називається вона космологією. Космологія — вчення, що включає в себе теорію всієї охопленої астрономічними спостереженнями області світу як частини Всесвіту. Сутність її полягає в тому, що замість об'єкта, шо цікавить, вивчається його модель, яка більш-менш точно повторює оригінал або його найбільш істотні особливості. Узята за зразок модель необов'язково є матеріальною копією об'єкта. Побудова наближених моделей різних явищ допомагає вченим ще глибше пізнавати навколишній світ. Усі результати, отримані за допомогою моделей Все-світу, обов'язково перевіряють, порівнюючи їх із реальністю. В жодному разі не можна ототожнювати саме явище з моделлю, не можна без ретельної й багаторазо...
    • Будова та еволюція всесвіту. Наша галактика
      ... то ми знаходимося поблизу його площини, яку називають галактич­ною. Найдалі Галактика простягається вздовж цієї площини. У перпендикулярному до неї напрямі густота зір швидко зменшу­ється, отже, Галактика в цьому напрямі простягається не так далеко. Спостережувана структура Молочного Шляху (мал. 81) почасти зумовлена реальним розміщеням слабких (тобто далеких) зір, з яких він складається, почасти тим, що місцями їх заступа­ють хмари космічного пилу. Таку темну хмару можна помітити біля зорі Денеб у сузір'ї Лебедя, де починається розділення Мо­лочного Шляху на дві вітки, що з'єднуються в південній півкулі неба. Це позірне роздвоєння спричинене нагромадженням косміч­ного пилу, що заступає частину найяскравіших місць Молочного Шляху, у тому числі й ті, які знаходяться в сузір'ях Скорпіона...
    • Венера
      ... Венера - саме яскраве світило на небі, після Сонця і Місяця. Діаметр Венери - 12100 км (95% діаметра Землі), маса 81,5% маси Землі, тобто 4,9×10 24­­ кг, чи 1/408400 маси Сонця, середня щільність - 5,2 г/см 3, прискорення сили ваги на поверхні - 8,6 м/с 2 (90% земного). Період обертання Венери довго не вдавалося визначити через щільну атмосферу і хмарний шар, що огортають планету. Тільки за допомогою радіолокації було встановлено, що він дорівнює 243,2 добі, причому Венера обертається в зворотну сторону в порівнянні з Землею й іншими планетами. Нахил осі обертання Венери до площини її орбіти дорівнюють майже 90о, тобто північна і південна півкулі завжди висвітлюються Сонцем однаково. Венера - найближча сусідка. Її розміри, маса і щільність порід близькі до земного. Разом з тим ...
    • Венера – планета сонячної системи
      ... років її вважали "планетою таємниць". Древні греки дали цій планеті ім'я своєї кращої богині Афродіти, римляни ж потім переінакшили по своєму, і назвали планету Венерою, що, загалом , те саме . Однак сталося це не відразу. Деякий час вважалося, що в небі знаходиться відразу дві планети. Вірніше, тоді вважалося, що зірки, одну - сліпучо яскраву, можна було спростерігати вранці, іншу, таку ж - увечері. Їх навіть називали по-різному, поки астрономи після довгих спостережень і ще більш довгих міркувань не прийшли до висновку , що зірка все-таки одна. Розташована ближче до Сонця, ніж наша планета, Венера одержує від нього в два рази більше світла і тепла, ніж Земля. Проте з тіньової сторони на планеті панує мороз більш 20 градусів нижче нуля, тому що сюди не потрапляють сонячні п...
    • Видимий річний рух Сонця. Тропічний і зоряний рік
      ... років її вважали "планетою таємниць". Древні греки дали цій планеті ім'я своєї кращої богині Афродіти, римляни ж потім переінакшили по своєму, і назвали планету Венерою, що, загалом , те саме . Однак сталося це не відразу. Деякий час вважалося, що в небі знаходиться відразу дві планети. Вірніше, тоді вважалося, що зірки, одну - сліпучо яскраву, можна було спростерігати вранці, іншу, таку ж - увечері. Їх навіть називали по-різному, поки астрономи після довгих спостережень і ще більш довгих міркувань не прийшли до висновку , що зірка все-таки одна. Розташована ближче до Сонця, ніж наша планета, Венера одержує від нього в два рази більше світла і тепла, ніж Земля. Проте з тіньової сторони на планеті панує мороз більш 20 градусів нижче нуля, тому що сюди не потрапляють сонячні п...
    • Видимий рух Місяця. Сонячні та місячні затемнення
      ... руху Місяця серед зір з нанесенням йо­го шляху на зоряну карту приводить до висновку, що Місяць рухається на небесній сфері по великому колу, нахиленому до екліпти­ки приблизно на 5°, що майже дорівнює 10 його кутовим діаметрам. Це коло перетинає екліптику у двох діаметрально протилежних точках, що називаються вузлами місячної орбіти. Вузол, у якому Місяць, ру­хаючись небом, опускається під екліптику і відхиляється на південь, називається низхідним, а той, у якому через 13,6 доби він піднімається над екліптикою і відхиляється на північ, називається висхідним. Легко помітити, що умови видимості Місяця в різні пори року дуже відрізняються. Влітку у повні Місяць перебуває на небі ни­зько і недовго, а взимку сяє високо і подовгу, бо дуга екліптики на нічному літньому небі лежить під небесн...
    • Видимі рухи планет. Закони Кеплера
      ... після заходу Сон­ця через деякий час вона також заходить. Потім, переміщую­чись зворотним рухом (зі сходу на захід, проти видимо­го руху Сонця), спочатку повільно, а потім все швидше планета починає наближати­ся до Сонця, ховається в його променях і стає невидимою. В цей час планета проходить між Землею та Сонцем і настає її нижнє сполучення із Сонцем. Через деякий час після нижнього сполучення планета знову стає ви­димою, але вже на сході, в променях ранкової зорі, незадовго перед появою Сонця. Далі, продовжуючи переміщен­ня зворотним рухом, планета досягає найбільшої західної елонгації, зу­пиняється на деякий час і знову продовжує рух, але вже прямий, у на­прямку до Сонця. Повернувшись до Сонця, планета незабаром зникає в його проме­нях і знову стає невидимою. В цей час вона про...
    • Визначення відстаней і розмірів тіл у Сонячній системі
      ... паралактичного зміщення. Паралактичним зміщенням називається зміна напряму на пред­мет при зміщенні спостерігача (мал. 1). Подивіться на вертикально поставлений олівець спочатку одним оком, потім — другим. Ви побачите, як він при цьому змінив положення на фоні далеких предметів, напрям на нього змінився. Чим далі відсунете олівець, тим меншим буде паралактичне зміщення. Але чим далі будуть одна від одної точки спостереження, тобто чим більший базис, тим більше паралактичне зміщення при тій самій віддаленості предмета. У нашому прикладі базисом була відстань між очима. Щоб вимірювати відстані до тіл Сонячної системи, за базис зруч­но взяти радіус Землі. Спостеpігають положення світила, на­приклад Місяця, на фоні далеких зір одночасно з двох обсервато­рій. Відстань між обсерваторіями...
    • Визначення географічної широти за астрономічними спостереженнями
      ... Роз­глянемо, якими будуть видимі переміщення небесних світил у райо­ні Північного полюса, на екваторі й на середніх широтах Землі. На полюсі Землі полюс світу знаходиться в зеніті, і зорі рухаються по колах, паралельних горизонту (мал. 14, а). Тут зорі не заходять і не сходять, їх висота над горизонтом незмінна. На середніх географічних широтах зорі сходять і заходять, але є й такі, що ніколи не опускаються під горизонт (мал. 14, б). Наприклад, навколополярні сузір'я (див. мал. 10) на географіч­них широтах СРСР ніколи не заходять. Сузір'я, розташовані далі від Північного полюса світу, ненадовго показуються над горизон­том, а сузір'я, які лежать біля Південного полюса світу, не сходять. Та чим далі на південь просувається спостерігач, тим більше південних сузір'їв він може бачити. На зем...
    • Визначення фізичних властивостей і швидкості руху небесних тіл за їхніми спектрами
      ... астрономії Академії наук Російської Федерації у Санкт-Петербурзі. Обсерваторії звичайно спеціалізуються на проведенні певних видів астрономічних досліджень. Тому вони оснащені різними ти­пами телескопів та інших приладів, призначених, наприклад, для визначення точного положення зір на небі, вивчення Сонця або розв'язання інших наукових завдань. Часто для вивчення небесних об'єктів їх фотографують за допомогою спеціальних телескопів. Положення зір на одержаних негативах вимірюють відповідними приладами в лабораторії. Не­гативи, що зберігаються в обсерваторії, утворюють «скляну фото­теку». Досліджуючи астрономічні фотографії, можна виміряти повільні переміщення порівняно близьких зір на фоні більш від­далених, побачити на негативі зображення дуже слабких об'єктів. Виміряти величину ...
    • Виникнення парашуту. Історія його вдосконалення
      ... і південно-східної Азії ще в далекій давнині добре знали про гальмуючі властивостях увігнутих поверхонь. Демонстрації стрибків з парасолями влаштовувалися на святах і циркових представленнях. От як описував один іспанський мандрівник такі стрибки, бачені їм в одному з негритянських племен: "Нам розстелили на землі звірячі шкіри, і ми за запрошенням вождя сіли. Вождь сів поруч з нами, указуючи жестом на пагорб і щось швидко пояснювати. Отут ми побачили, як на цьому пагорбі з'явилося кілька людей з великими парасолями з пальмових галузей. І от, за знаком вождя, один за одним з обриву стрибали люди, тримаючи в руках парасолі й опускалися на зелену галявину під гучні схваленнях вождя і його свити". Опис благополучних стрибків з великої висоти можна знайти в роботах давньоримськ...
    • Внесок українських вчених у розвиток космонавтики у другій половині ХХ ст.
      ... у другій половині ХХ ст." title="Внесок українських вчених у розвиток космонавтики у другій половині ХХ ст." width=396 height=216 src="refimages/image002.jpg" align=left hspace=2 vspace=2>У 1951 році за рішенням Радянського Уряду великий автомо­більний завод, що будується в Дніпро­петровську, був перетворений у завод № 586 для виробництва радянських ракет Р-1. Для реалізації проекту по створенню ракети Р-12 з новими бойовими якостями в 1954 році на території заводу було створене самостійне Особливе конструкторське бюро, головним конструктором якого був призначений Михайло Янгель. На початку 60-х років був успішно довершений період зародження вітчизняного космічного апаратобудування. Створено могутню наукову, матеріально-технічну і виробничу базу, здатна здійснювати розробку і виготовлення в екс...
    • Внесок українських учених у розвиток космонавтики
      ... №2 по Гороховій вулиці. Знаходячись у ув’язненні, розробив перший у Росії ракетний літальний апарат для польоту людини, при цьому запропонував пристрій порохового ракетного двигуна, метод керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, спосіб забезпечення стійкості апарата. Проект виявився похованим у жандармському архіві і побачив світло тільки в 1918 р. Страчений за вироком суду. Кондратюк Юрій Васильович (Олександр Гнатович Шаргей) Один з піонерів розробки основ космонавтики. Механік і винахідник, автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, автор оригінальний ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. Існує версія , що він прожив усе життя під чужим ім'ям. Справжнє його ім'я – Олександр Ігнатійович Шаргей і народився...
    • Все про комети
      ... пилинок, твер­дих грудочок речовини й замерзлих газів, таких, як вуглекислий газ, аміак, метан. З наближенням комети до Сонця ядро про­грівається і з нього виділяються гази й пил. Вони утворюють газову оболонку — голову комети. Газ і пил, що входять до складу голови, під дією тиску сонячного випромінювання і кор­пускулярних потоків утворюють хвіст комети, завжди спря­мований у протилежний від Сонця бік (мал. 62). Чим ближче до Сонця підходить комета, тим вона яскравіша і тим довший її хвіст внаслідок її опромінювання та інтенсив­ного виділення газів. Найчастіше він прямий, тонкий, струмени­стий. У великих і яскравих комет іноді спостерігається широкий, вигнутий віялом хвіст (мал. 63). Деякі хвости досягають у дов­жину відстані від Землі до Сонця, а голова комети — розмірів Сонця. З відда...
    • Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти
      ... форми. За структурою розрізняють три типи Галактик: спіральні, еліптичні й неправильні, рідше бувають кільцеві. Галактики, що е джерелами радіовипромінювання, називаються радіогалактиками. В них відбуваються бурхливі процеси, які супроводяться викидами речовини. Сучасні телескопи дають змогу спостерігати Галактики на відстані до 3-4 млрд. світлових років. На більших віддалях (до 12 млрд. світлових років) спостерігаються зореподібні радіоджерела – квазари. Потужністю випромінювання вони перевершують найбільші за розміром Галактики. За хімічним складом квазари дуже близькі до газових туманностей. В них значний надлишок ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання порівняно зі звичайними зорями. Зорі є джерелом променевої енергії, що створюєтся в їхніх надрах і випромінюється у кос...
    • Галілео Галілей
      ... винахід телескопа приписується голландському оптикові Хансу Ліпперсгею. У 1609 р. Галілей довідався про винахід і виготовив власні інструменти, один із яких дав 30-кратне збільшення. Спостерігаючи за Місяцем, він виявив хребти й кратери (у його уявленні — «гори» і «моря»), роздивився тисячі й тисячі зір, які утворюють Молочний Шлях, побачив супутники Юпітера, розглянув плями на Сонці та ін. Завдяки відкриттю ним супутників Юпітера, запанувала істинність геліоцентричної теорії Коперника, яку спочатку Галілей вважав непереконливою. А явища, що спостерігаються на Місяці, який раніше уявлявся аналогічною до Землі планетою, підтверджували ідею Бруно про фізичну однорідність Землі й неба. Спостереження плям на поверхні Сонця допомогли Галілеєві з'ясувати, що світило обертається навколо своєї осі...
    • Галілео Галілей. Будова й склад комет
      ... і випустити перший каталог кометних орбіт. У цьому каталозі Галлей визначив три комети, ідентичні за своїми характеристиками, із чого він зробив висновок, що це не три різні комети, а одна, що тільки з'являється з великим часовим інтервалом. Виявилося, що період її появи дорівнює 75,5 року. Згодом вона була названа кометою Галлея. Після появи першого каталогу Галлея вчені почали постійно вести каталоги, у які заносяться не тільки вже відомі комети, але й знову відкриті. Найбільш точним і надійним із них вважається каталог Б. Марсдена, виданий у 1972 р. Якщо Галлеєві вдалося обчислити періодичність появи комет і їхні орбіти, то їхнє утворення так і залишилося загадкою. Ще в XVIII столітті Гершель, спостерігаючи за туманностями, припустив, що комети — невеликі туманності, що рухаються в міжз...
    • Гороскоп дерев
      ... існує не стільки для пророкування подій, скільки для виявлення можливостей індивіда і змісту (“місії”, кармічного призначення) його існування (« .астрологічні дані вказують не на події, а на можливості їхнього розвитку»). Від астрології (як і від будь-якої іншої науки, що претендує на знання майбутнього) чекають пророкування конкретних подій, забуваючи, що пророчити, тобто розкрити, внутрішню сутність що відбувається і самої людини набагато і важливіше і складніше! Чи не так уже важливо, чи удасться якійсь людині побудувати будинок, знайти гарну роботу, обзавестися родиною, якщо куди важливіше знати, що додасть дійсний зміст його життя і яку при цьому роль зіграє обрана робота, родина (якщо нею узагалі варто обзаводитися) і т.п. На цей аспект пророкування в наш час, коли панує ринково-споживче ві...
    • Дифузна матерія
      ... видимої яскравості далеких зір утруднює точне визначення відстані до них порівнянням їх абсолютної зоряної величини з видимою. Визначаючи відстані, доводиться враховува­ти не тільки вплив космічного пилу, а й нерівномірний його розподіл, наявність темних хмар. Подібні за своєю природою і близькі за складом газопило­ві хмари мають різний вигляд. Непрозорі для світла, вони мо­жуть спостерігатися як темні туманності (мал. 89). Якщо поблизу великої газо­пилової хмари знаходиться яс­крава зоря великої світності, то вона освітлює цю хмару. Хмара, відбиваючи випроміню­вання зорі, має вигляд світлої туманності. Спектр цієї туман­ності такий самий, як і спектр зорі, що її осві...
    • Дослідження Венери космічними апаратами
      ... фізичну одиницю, тобто людина вкладає в літальний, повністю комп'ютеризований апарат програму дій, а сама при цьому залишається на Землі. Крім того, чимало областей Сонячної системи мають суворі атмосферні умови, непридатні для людського організму, деякі з них розташовані від нашої планети так далеко, що не вистачить одного людського життя, щоб досягти їхньої поверхні. АМС запускаються багатоступінчастими ракетами-носіями, які, як правило, спочатку виводять їх на проміжні навколоземні орбіти, а потім надають їм другої космічної швидкості й виводять на міжпланетні орбіти.1 Дослідження за допомогою АМС здійснюються за різними схемами: — пролітний (облітний) варіант — при прольоті АМС на близькій відстані від небесного тіла, причому вимірювання проводяться на ділянці максимального ...
    • Дослідження космічного простору. Радіолокація
      ... відбитого сигналу залежить від властивостей об'єкта, що відбивають. При радіолокації з активною відповіддю виявлення роблять по сигналу, ретрансльованому об'єктом. При цьому прямий сигнал називають запитальним, а сигнал прихожий від мети, - відповідаючим. Ретрансляційну апаратуру, що знаходиться на об'єкті, іменують відповідачем. Інтенсивність відповідного сигналу залежить від потужності встановленого на об'єкті ретрансляційного передавача. Дальність дії цих РЛС набагато більше дальності дії РЛС із пасивною відповіддю. Однак такі РЛС можуть працювати тільки з «своїми» об'єктами. Їх в основному використовують для супроводу ракет і інших об'єктів, що володіють слабкими властивостями, що відбивають, а також для впізнання «своїх» об'єктів. Пасивна радіолокація заснована на прийомі власно...
    • Дрогобич (Котермак) Юрій - астроном, астролог, медик, математик, мислитель-гуманіст
      ... центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр. У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич. Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями б...
    • Екліптика. Видимий рух сонця і місяця
      ... шляху навколо Сонця. А нам зда­ється, що Сонце зсувається на фоні зір на схід — у бік, про­тилежний добовому обертанню неба. Цей зсув становить близько 1°. Щоб повернутися на такий кут, небесній сфері потрібно ще 4 хв, на які й «запізнюється» кульмінація Сонця. Отже, в резуль­таті руху Землі по орбіті Сонце за рік описує на небі відносно зір велике коло, яке називається екліптикою (мал. 1). Оскільки Місяць робить один оберт назустріч обертанню неба за місяць і тому проходить за добу не 1е, а приблизно 13е, то його кульмінації запізнюються щодоби вже не на 4 хв, а на 50 хв. Визначаючи висоту Сонця опівдні, помітили, що двічі на рік воно буває на небесному екваторі, у так званих точках рівнодення. Це відбувається в дні весняного і літнього рівнодення (близько 21 березня і 23 вересня)...
    • Загальні характеристики планет. Планета Земля
      ... У планет-гігантів, прикладом яких є Юпітер, з великою силою тяжіння, атмосфери густі й містять молекуляр­ний водень, що практично відсутній в атмосферах чотирьох най­ближчих до Сонця планет. Густина атмосфери та її хімічний склад визначають ступінь поглинання в ній випромінювання, яке надходить від Сонця. Температура поверхні планети залежить від її відстані до Сонця й наявності атмосфери. Обертання пла­нети,, яка має атмосферу, сприяє вирівнюванню температур на нічній і денній півкулях. Планети вивчають як за допомогою наземних астрономічних інструментів, установлених в обсерваторіях, так і за допомогою космічних апаратів. Чотири найближчі до Сонця планети називаються планетами типу Землі на відміну від планет-гігантів — Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Планети в цих групах подібні м...
    • Закони Кеплера
      ... title="Закони Кеплера" width=89 height=41 src="refimages/image001.gif"> Найближча до Сонця точка орбіти А називається пер и-гелієм, а найдальша від нього точка D — а ф е л і є м. Ступінь витягнутості еліпса характеризується його ексцент­риситетом е. Ексцентриситет дорівнює відношенню відстані фокуса від центра (0K = 0S) до довжини великої півосі а. Коли фокуси й центр збігаються (е = ), еліпс перетворюється в коло. Орбіти планет — еліпси, які мало відрізняються від кіл; їх­ні ексцентриситети малі. Наприклад, ексцентриситет орбіти Зем­лі е = 0,017. Другий закон Кеплера (закон площ). Радіус-вектор планети за однакові проміжки часу описує рівні площі, тобто площі SАН і SСD рівні ...
    • Земля в космічному просторі
      ... перемістилося далеко на південь. Його могли спостерігати навіть жи­телі Середземномор'я. • Перша якісна фотографія Сонця була зроблена в Парижі в 1845 році Ж. Б. Л. Фуко та А. І. Фізо. З 1858 року здійснюється регулярне фото­графування Сонця. • Вага всіх планет складає близько 0,1 % від ваги Сонця. • Середня відстань від Землі до Сонця — 149,6 млн км. Цей відрізок відомий як астрономічна одиниця, діаметр Сонця укладається в ній 107 разів. • Афелій — точка на орбіті Землі, найвіддаленіша від Сонця (152 млн км). Перигелій — точка на орбіті Землі, найближча до Сонця (147 млн км). • Середня щільність Землі 5,5 г/см3, що удвічі більше за щільність граніту. • Земля на відміну від своїх ближніх сусідів — Марсу, Венери, Місяця та Меркурія, має досить сильне магнітне поле. Вісь ...
    • Змінні й нестаціонарні зорі
      ... періодичних змінних зір особливий інтерес становлять ц е ф е ї д й. Це білі або жов­туваті зорі. Свою назву вони дістали за типовим представ­ником — зорею 6 Цефея. Пе­ріод її змінності 5,37 доби й амплітуда зміни яскравості від 4,6 до 3,7 зоряної величини. Амплітуди зміни яскравості цефсїд становлять не більш як 1,5 зоряної величини при пе­ріодах від десятків хвилин до кількох десятків діб. Цей період у них багато років незмінний з точністю до часток секунди. Па малюнку подано зміни яскравості та супровідні зміни температури і променевої швидкості цефеїд. Із зміною температури дещо змінюється й спектральний клас цефеїд. Причина цього в тому, що цефеїди — пульсуючі зорі. Вони періодично розширюються і стискуються. Стискання зовнішніх шарів спричиняє їх нагрівання. Цефеїди поділя...
    • Знак зодіаку (Терези)
      ... Обидва її компонента мають приблизно однакові розміри - їхні радіуси рівні 2 400 000 і 2 500 000 км. Одна з зірок синя, інша - жовта. Період системи дорівнює 2,23 доби. Блиск d Терезів змінюється від 4,8m до 5,9m. Більш двох тисяч років тому по екліптиці було розподілено тільки одинадцять сузір'їв. А сучасне сузір'я Терезів тоді вважалося «ножицями» (клішнями) Скорпіона. Походження назви сузір'я зв'язують з давньоримським імператором Августом. Імператор Август був справедливим правителем. Вдячні піддані вирішили увічнити його ім'я, створили знак зодіаку Терезів як символ правосуддя Августа. А місяць, у якому він народився, перейменували в серпень. Великий римський поет Вергілій славить імператора Августа, що народився під знаком сузір'я Терезів. У греко-римській міфології симво...
    • Знак зодіаку – Діва
      ... 1925 р., а до 2011 р. зменшиться до 0.5". Діва - древнє сузір'я. Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Греки бачили в цьому сузір'ї самих різних богинь і героїнь. Однак, найбільш розповсюджена версія, що це Деметра, дочка Кроноса і Реї, богиня родючості і землеробства, мати Персефони. На зображеннях Діва тримає колосся, по розташуванню відповідної зірки Спіка. Інша яскрава зірка сузір'я — Віндеміатрикс, (Vindemiatrix — лат. «виноробниця»). Вважали, що це — перетворений у зірку юнак Ампел, улюбленець Діониса, бога плодоносних сил землі і виноробства. Найяскравіша зірка – Спіка, що на латинській означає "колосся", яскравіша, гарячіша і набагато крупніша багатьох. Лише 600 сонць могли б одночасно створити такий же потік випромінювання, як одна ...
    • Знак зодіаку – Терези
      ... стародавніх аптекарських ваг. Більш двох тисяч років тому точка осіннього рівнодення розташовувалася в області сузір'я Терезів. При своєму видимому річному русі по екліптиці Сонце знаходився в цій крапці 23 вересня, і тривалість дня була дорівнює тривалості ночі. Імовірно, рівність дня і ночі і з'явилося причиною найменування цієї області неба ще в далекій давнині. Так серед зодіакальних сузір'їв, назви яких зв'язані з найменуваннями живих істот, з'явилося сузір'я Терезів. У сузір'ї Терезів інтерес викликає затемнено-перемінна зірка d Терезів. Обидва її компонента мають приблизно однакові розміри - їхні радіуси рівні 2 400 000 і 2 500 000 км. Одна з зірок синя, інша - жовта. Період системи дорівнює 2,23 доби. Блиск d Терезів змінюється від 4,8m до 5,9m. Більш двох тисяч років то...
    • Знак зодіаку, Сузір’я - Скорпіона
      ... щоб долетіти до Землі. На відстані близько 3" від Антареса є супутник - блакитна зірочка 6,5m, що випромінює світла в 17 разів більше, ніж Сонце. Через значну різницю в блиску розшукати супутника Антареса в променях головної зірки нелегко, тим більше спробуйте зробити це, використовуючи шкільний телескоп зі збільшенням не менш 20 разів. Зірка  Скорпіона складається з чотирьох зірок. На відстані близько 14" від головної гарячої білої зірки 2,6m знаходиться такий же гарячий супутник 5,1m. Крім того,  Скорпіона - спектрально-подвійна з періодом 6,8 доби. Нарешті, на відстані 0,8" вона має ще один, четвертий супутник 9,7m. Сузір'я Скорпіона одне з найкрасивіших сузір'їв, що складаються з яскравих зірок. У центрі Скорпіона знаходиться сама яскрава зірка Антаре...
    • Знаки зодіаку. Козеріг
      ... — Водолій березень — Риби З ними співвідносяться різні символи, талісмани, міфічні значення квітів, каменів, рослин. Нижче наводиться астрологічний календар знаків і відповідних до них днів народження людей. Це 12 типів ставлення до життя, способів реагування на зовнішні та внутрішні подразники (12 зодіакальних характерів). Знаки зодіаку тісно пов'язані за значенням з природними стихіями: Телець, Діва, Козеріг — знаки Землі. Овен, Лев, Стрілець — знаки Вогню. Близнята, Терези, Водолій — знаки Повітря. Рак, Скорпіон, Риби — знаки Води. Дні народження людей та знаки зодіаку 21 березня —20 квітня Овен 21 квітня — 20 травня Телець 21 травня — 21 червня Близнята 22 червня — 22 липня Рак 23 липня — 23 серпня Лев 24 серпня — 23 вер...
    • Значення праць К.Е. Ціолковського для розвитку космонавтики
      ... астроботаніка, ще десятиліття треба чекати дослідів з синтезу складних органічних молекул в умовах міжзоряного середовища, а Ціолковський переконано обстоює ідею різноманітності фор життя у Всесвіті. Всесвітньовідомий італієць професор Петруччі був ще чорнооким хлопчиною, коли Ціолковський висунув ідею поза утробного розвитку зародка в штучній матці. З тріском розламувались на очах у публіки на іподромі легкі. Схожі на етажерки літачки, а Ціолковський писав у 1911 році: “Аероплан буде найбезпечнішим засобом пересування” (До речі, він перший запропонував колеса, що “висуваються знизу корпуса”, на півтора десятка років випередивши створення першого колісного шасі в літаку братів Райт). Наче здогадуючись про майбутнє відкриття лазера, він ставив інженерне завдання нинінього дня: космічний зв’язо...
    • Значення праць К.Ціолковського для космонавтики. Внесок українських учених у розвиток космонавтики. Україна – космічна держава
      ... подушці, основи теорії ракет і рідинного ракетного двигуна, задача посадки космічного апарата на поверхню планет, позбавлених атмосфери. У своїх філолофсько-художніх працях учений розвив целую "космічну філософію", що спирається на ідею "атома" - безсмертної одушевленої живої істоти, що курсує від організму до організму у Всесвіті. У 1932 році "за особливі заслуги в області винаходів, що мають величезне значення для економічної моці й оборони Союзу РСР" він був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Своїм наставником Ціолковського вважали Сергій Корольов і Фрідріх Цандер. З Калугою і Калузьким краєм зв'язане майже усе свідоме життя великого росіянина вченого, основоположника теорії реактивного руху і міжпланетних повідомлень, одного з теоретиків авіа...
    • Значення праць Констянтина Цілковського для космонавтики
      ... насунеться. На третій фотографії — два чоловіки. Мій батько (зовсім на себе несхожий: молодий, худий, стрімкий) і якийсь незнайомий старий із грамофонною трубою, приставленої до вуха. — Це Ціолковський,— не раз пояснював мені батько,— він придумав, як полетіти на Місяць .— І я слухав велику казку про те, як коли-небудь (і може бути, дуже незабаром) люди полетять на Місяць і взагалі кудись вище неба, «населеного» літаками і повітряними кулями. І ще він розповідав про те, як уже давно (15, 20, 25, а тепер і всі 50 років тому) задумав зняти фільм про політ людини на Місяць і прийшов до цього сивобородого старого за радою. Ставши старше, я познайомився з лежачими в шухлядах столу листами, малюнками, кресленнями Ціолковського (зараз вони в архіві АН СРСР) . Отож і вийшло, що з раннього ...
    • Зодіак
      ... точно, коли були придумані ці імена, але вже древні мешканці Межиріччя використовували багато хто з них. Оскільки більшість сузір'їв, через які проходить видимий шлях Сонця, носять імена тварин, древні греки назвали цей пояс zodiakos, «звіриний». Але в ті часи кількість зодіакальних сузір'їв і їхньої границі не були твердо встановлені, хоча для цього починалися спроби вавілонянами, єгиптянами і древніми греками. Лише близько 150 р. до н.е. грецький астроном Гіппарх так зручно їх визначив, що в такому виді вони використовуються дотепер. Гіппарх провів нульовий небесний меридіан через точку весняного рівнодення і, починаючи з неї, розділив зодіак на 30°-і зони. Оскільки в епоху Гыппарха точка весняного рівнодення знаходилася між Рибами на заході й Овном на сході, а сонце рухається по екліпт...
    • Інші зоряні системи — галактики
      ... Андромеди — величезна зоряна система, приблизно така сама, як і наша Галактика. Ми знаємо тепер, що відстань до неї 2 млн. світлових років. У ній є газопилові туманності, як і в нашій Галактиці. Оскільки галактику в сузір'ї Андромеди ми бачимо під великим кутом до її осі, то вона має довгасту форму. Галактика в су­зір'ї Трикутника також спіральна, вона менше нахилена до променя і тому має інший вигляд (мал. 94) Астрономи знайшли величезну кількість гігантських зоряних систем за межами нашої Галактики, дали їм загальну назву галактик1 на відміну від нашої Галактики. Хаббл з'ясував, що в спектрах галактик, відстані до яких були оцінені за видимою Яскравістю їхніх найяскравіших зір, лінії зміщені до червоного кінця спектра. Це червоне зміщення зростає пропорційно відстані до галактики (...
    • Китайський гороскоп
      ... виступали в новій формі і новій ролі - богів, що визначали долю людей. Єгиптяни вплинули на становлення астрономії, про що є багато свідчень античних авторів. Але ще більший розвиток, ніж у Древньому Єгипті, астрологія одержала у Вавилоні й Ассирії. Так, у Месопотамії на початку III тис. до н.е. був прийнятий місячний календар. А вже через тисячу років місячно-сонячний календар. До місячного року (12 місяців, 354 дня) час від часу додавався додатковий “високосний” місяць, щоб зрівнятися із сонячним роком (365,24 доби). У цей час було відоме, що 8 сонячних років приблизно рівні 90 місяцям; або 19 сонячних років рівні 235 місяцям. Досить точно розраховувалися місячні ефемериди, що дозволяло вавілонським астрономам пророкувати місячні затьмарення. На Древньому Сході розвиток астрономічни...
    • Комети
      ... орбіти і Сонце знищує їх коли вони наближаються до нього, інші комети назавжди залишають Cонячну систему. Яскрава комета — одне з найцікавіших космічних явищ і завжди привертає увагу публіки. Вважається, що комети походять із Хмари Оорта, яка знаходиться на великій відстані від Сонця і складається із "сміття", що залишилось після конденсації сонячної туманності. Зовнішні краї цієї хмари достатньо холодні для того, щоб вода існувала там у твердому (а не газоподібному) стані. Астероїди походять з іншого джерела, але дуже старі комети, які втратили весь матеріал для випаровування, можуть дуже нагадувати астероїди. 2. Будова й склад комет Комета має маленьк...
    • Кондратюк Юрій Васильович (А.И.Шаргей) – один з піонерів світової космонавтики
      ... Маленький Сашко виховувався в родині двоюрідної бабусі Катерини Кирилівни і діда Якима Никитича Даценко. У силу сформованих життєвих обставин саме вони, дід з бабкою, стали його вихователями і дійсними родителями. Дитячі і юнацькі роки майбутнього вченого пройшли в атмосфері українського патріархального побуту. З 1910 по 1916 роки учився в Другій полтавській чоловічій гімназії і закінчив її зі срібною медаллю. Вже в старших класах гімназії він захопився проблемою міжпланетних перельотів, а через кілька років закінчив рукописну роботу, присвячену цим питанням: "Тим, хто буде читати, щоб будувати" (1918-1919 р.). У цій роботі, незалежно від Ціолковського, оригінальним методом вивів основне рівняння руху ракети, привів схему й опис чотирьохступінчатої ракети на киснево-водневому паливі, ...
    • Корольов – наш видатний земляк
      ... академіка. Але, як виявилося, зробити це було надзвичайно складно. На подібну зустріч треба було отримати дозвіл від спецслужб. З’ясувалося, що й мати вченого була . засекреченою. Як вдалося потрапити на зустріч з М. Баланіною досвідченому журналістові – залишилося його професійною таємницею. Але долаючи всі перепони, Л. Ботвінський своєї мети досяг. Невдовзі Марія Миколаївна Баланіна приїхала до Житомира і без великих труднощів через 40 років впізнала затишний будинок на Дмитрівський, 5, де побачив світ та зробив перші свої кроки на землі її син Сергій Корольов. А вже в серпні 1970 року за вказівкою «згори» у цьому будинку було відкрито меморіальний музей нашого видатного земляка. Так Житомир став причетним до однієї із козирних радянських ідеологем – космонавтики, а музей став відомим далеко за ...
    • Космічна біологія, космічна медицина і космічна психологія
      ... середовищ та багато іншого. Космічна біологія виникла «на стику» таких наук, як біологія, медицина, фізика, хімія астрономія, ракетна техніка та ряд інших, і від рівняється від них своєю комплексністю. Справді, щоб розв'язати, наприклад, проблему життя забезпечення в умовах космосу, потрібні не лише дані біології та медицини, а й інформація інших наук. Космічна біологія, використовуючи досягнення багатьох наук, розробляє свої, особливі методи досліджень, проводить свої специфічні експерименти. Вчені моделюють на землі космічні умови, тобто імітують окремі фактори космічного польоту — знижений тиск, шум, вібрації, прискорення, повну ізоляцію, обмеженість простору тощо. Однак під час космічного рейсу людина зустрінеться з комплексом космічних факторів, які неможливо імітувати в лабо...
    • Малі тіла сонячної системи
      ... Найяскравіший астероїд — Веста не буває яскравішим від 6-ї зоряної величини. Найбільший астероїд — Церера. Його діа­метр близько 800 км, і за орбітою Марса навіть у найсиль-ніші телескопи на такому малому диску нічого не можна побачити. Діаметр найменших відомих астероїдів становить лише близько кілометра (мал. 56). Звичайно, астероїди не мають атмосфери. На небі малі планети схожі на зорі, тому їх назвали астероїдами, що в перекладі з давньогрецької означає «зореподібні». Як і для планет, для них характерне петлеподібне переміщення на фоні зоряного неба. Орбіти деяких астероїдів мають незвичайно великі ексцентриситети. Внаслідок цього в перигелії астероїди підходять до Сонця ближче, ніж Марс і Земля, а Ікар — ближче, ніж Меркурій (мал. 57). У 1968 р. Ікар наблизився до Землі на відста...
    • Марс
      ... відмінності невеликі і пояснюються головним чином впливом марсіанської атмосфери, а це в свою чергу приводить до вирівнювання відбивної здатності морів і материків Марса фіолетових променях. Через вплив марсіанської атмосфери ми не знаємо, який же насправді колір марсіанської поверхні. Як правило, спостерігач добре бачить білі плями в полярних областях Марса, так звані полярні шапки. Полярні шапки спостерігаються не завжди, все залежить від того, в який час марсіанського року проводять спостереження. Полярні шапки великі і білі тільки в зимовий для даної півкулі Марса період. З наближенням марсіанського літа колір полярних шапок змінюється, вони зменшуються за розмірами, а інколи зникають зовсім. Через те, що Марс має атмосферу, його вигляд істотно залежить від того в яких променях...
    • Марс. Останні дослідження
      ... невелику кількість азоту й аргону, але головна маса - вуглекислота, що повиннео благоприятствовать фотосинтезу; але ще менше в марсіанській атмосфері кисню. Правда, багато рослин можуть жити і без нього, але для більшості земних він необхідний. Вода. Спостерігаючи полярні шапки, астрономи зробили висновок, що вони складаються з води. Вважалося, що вони можуть складатися з твердої вуглекислоти (сухого льоду). В атмосфері не раз спостерігалися хмари різних типів, по - видимому, що складаються з крижаних кристалів (взагалі утворення хмар на Марсі - рідкість. Спектроскопически недавно була виявлена вода, але вологість там повинна бути дуже низкою. Це може вказувати на змочування ґрунту вологою атмосфери, хоча таке явище буває дуже рідко. Не видно руху рідкої води по планеті, хоча пере...
    • Маси і розміри зір
      ... таких зоряних пар можна знайти чимало. Системи з кількістю зір n ³3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що г Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної величини, відстань між якими 3'. При спостереженні в телескоп Е Ліри — візуально-четверна зоря. Однак деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір е. результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в просторі вони далекі одна від одної. А якщо під час спостережен­ня з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними. Багато подвійних зір відкрив і вивчив відомий російський учений В. Я. Струве. Найкоротший відомий період обертання візуально-подвійних зір — кілька років...
    • Матеріалістична картина світу очима астрономії
      ... розподілі галактик і їхніх скупчень спостерігається певна закономірність — чарунково-стільникова структура. Стінки цих чарунок, які скла­даються з безлічі галактик, мають товщину 3—4 Мпк, а розміри самих чарунок близько 100 Мпк. Великі скупчення галактик утворюють вузли цих чарунок. Уся спостережувана система галактик і їхніх скупчень називає­ться Метагалактикою. Метагалактика — частина безмежного Все­світу. У Метагалактиці діє закон червоного зміщення Хаббла, і ви­знано, що таке зміщення справді відображає особливості руху галактик, неперервне збільшення відстаней між ними. Це озна­чає, що галактики віддаляються від нас (і одна від одної) в усі сторони й тим швидше, чим далі вони від нас. Цей процес охоплює всю спостережувану частину Всесвіту, а можливо, і весь Всесвіт, тому його назвали ...
    • Меркурій
      ... дуже мало. Неозброєному оку Меркурій здається зорею першої величини, інколи навіть яскравішою; в максимумі блиску він майже дорівнює найяскравішій зорі небу – Сиріусу. В телескоп Меркурій виявляє фази подібно до Місяця. Фази ці залежать від його положення відносно Сонця. Поблизу верхнього сполучення, далеко за Сонцем, він має вигляд майже повного маленького кружальця. Біля найбільшої елонгації він схожий на Місяць ц першій або останній чверті, а поблизу нижнього сполучення (між Сонцем і Землею) набуває форми порівняно великого, але вузького серпа. Спостерігати Меркурій дуже важко. Поляризація дослідження дають можливість вважати, що за своєю природою, як і за розміром Меркурій схожий на Місяць. Очевидно, він не має атмосфери. Час обертання Меркурія навколо осі точно ще не визначено, але най...
    • Микола Копернік – астроном та вчений
      ... 1491 року Микола Коперник з братом Анджєєм приїхав до Кракова і записався на факультет мистецтв Краківського університету. У 1496 році Микола разом з братом переїздить до Болонью що входила тоді в Папську область і що славилася своїм університетом. Микола записався на юридичний факультет з відділеннями цивільного і канонічного (церковного) права. 9 березня 1497 року Микола провів своє перше наукове спостереження разом з астрономом Доменико Марією Новара. У 1498 році Микола Коперник був затверджений заочно в сані каноніка Фромборкського капітулу. Микола на короткий час повертається до Польщі, але через рік знов відправляється до Італії - вивчати медицину в Падуанськім університеті, отримує ступінь доктора богослів'я в університеті Феррар...
    • Місяць – супутник Землі
      ... Місяця з боку Північного полюса світу. Велика піввісь орбіти Місяця, рівний середній відстані між центрами Землі і Місяця, складає 384 400 км (приблизно 60 земних радіусів). Внаслідок еліптичності орбіти і збурювань відстань до Місяця коливається між 356 400 і 406 800 км. Період звертання Місяця навколо Землі, так називаний сидеричний (зоряний) місяць дорівнює 27,32166 доби, але підданий невеликим коливанням і дуже малому віковому скороченню. Рух Місяця навколо Землі дуже складно, і його вивчення складає одну з найскладніших задач небесної механіки. Еліптичний рух являє собою лише грубе наближення, на нього накладаються багато збурювань, обумовлені притяганням Сонця, планет і сплюснутістю Землі. Найголовніші з цих збурювань, чи нерівностей, минулого відкриті зі спостережень задовго до теоре...
    • Місяць, орбіта, форма, фази
      ... г/см3 (0,61 середньої густини Землі). Через те що густина Місяця близька до густини силікатів, це означає, що в ньому немає масивного залізного ядра. Швидкість обертання Місяця навколо осі збігається з кутовою швидкістю обертання навколо Землі, тому Місяць завжди обернений f до Землі однією півкулею. Супутник Землі рухається зі швидкістю 1,02 км/с уздовж приблизно еліптичної орбіти в напрямку проти годинникової стрілки. Площина орбіти Місяця нахилена до екліптики під кутом 5°8'48", що зазнає невеликих коливань. Велика піввісь орбіти Місяця, що дорівнює середній відстані між центрами Землі й Місяця, складає 384 400 км (приблизно 60 радіусів Землі). Внаслідок еліптичності орбіти (ексцентриситет дорівнює 0,0549) і збурювань відстань до Місяця коливається від 356 400 до 406 800 км. Період об...
    • Місяць- природний супутник Землі
      ... було б чорне, як у космічному просторі, але розріджена пилова оболонка, що оточує його, трохи розсіює сонячне світло. Безперервні удари невеликих метеоритів дроблять поверхню Місяця на осколки й пилинки. В умовах вакууму відбувається молекулярне зчеплення цього пилу в пористий шлакоподібний шар. Така структура поверхневого шару зумовлює його малу теплопровідність. Внаслідок цього навіть на невеликій глибині зберігається стала температура, незважаючи на її сильні коли­вання зовні. Величезні перепади температури місячної поверхні від дня до ночі пояснюються не тільки відсутністю атмосфери, а й тривалістю місячного дня і місячної ночі, яка відповідає двом нашим тижням. Температура в підсонячній точці Місяця дорівнює +120 °С, а в протилежній точці нічної півкулі —170 °С. От як змінюється те...
    • Наднові зорі
      ... Після нагромадження критичної маси відбувається термоядерний вибух. Однак спалахи наднових відрізняються від інших процесів, що виявляються в збільшенні потужності випромінювання зорі. Наднова — це катастрофічна перебудова внутрішньої структури зорі. Наднові зорі спостерігалися на небокраї Землі досить рідко, але кожне таке явище було настільки грандіозним, що фіксувалося в історичних хроніках. У V ст. н. є. китайські хроніки зафіксували появу на небі зорі-гості, яка сяяла настільки яскраво, що її було видно навіть удень. Це вказує на те, що видимий блиск зорі перевершував блиск Венери. Наступна поява наднової зафіксована в 1572 р. у сузір'ї Кассіопеї астрономом Тіхо Браге. У 1604 р. у південному сузір'ї Змієносця Кеплер спостерігав ще одну наднову, що спалахнула в нашій Галактиці. Після цьо...
    • Найважливіші закономірності у світі зір. Еволюція зір
      ... Ці формули показують, що включені до них фізичні характеристики зір взаємопов'язані. Надзвичайно великий інтерес становить зіставлення світності зір з їхніми температурою і кольором. Цю залежність подано на : діаграмі «колір — світність» (К — С) (діаграма Герцшпрунга — Рессела, див. задній форзац). На цій діаграмі по осі ординат від­кладають логарифми світностей чи абсолютні зоряні величини М, а по осі абсцис — спектральні класи, або відповідні їм логариф­ми температур, або величину, яка характеризує колір. Точки, що відповідають зорям з відомими характеристиками, розміщуються на діаграмі не хаотично, а вздовж деяких ліній — послідов­ностей. Більшість їх розміщується вздовж похилої лінії, що йде зліва зверху вправо вниз. У цьому напрямі зменшуються одно­часно світності, радіуси й температури зі...
    • Наша галактика
      ... справу астрономи при вивченні Галактики,— наше внутрішнє положення в цій зоряній системі. Друга — поглинання випромінювання далеких галактичних об'єктів міжзо­ряною матерією. Ці труднощі можна подолати, якщо вивчати Галак­тику в усіх діапазонах електромагнітних хвиль. Там, де ми чогось не можемо спостерігати безпосередньо, слід звертатись до теоретичних міркувань, що допомагають відновлювати ті ланки процесів і явищ, яких не виста­чає. Нарешті, і в цьому випадку велику роль відіграє вже знайомий нам метод порівняння. За межами нашої Галактики є безліч інших зоряних систем, які ми може­мо спостерігати з боку, у різних ракурсах і на різних стадіях розвитку. Порівнюючи їх одна в одною і з нашою Галактикою, виявляючи їх подібність і відмінність, з'ясовуючи причини цього, ми пізнаємо ...
    • Нейтронні зорі
      ... центра маси), нейтронні та змінні (перебувають у нестаціонарному стані). Нейтронні зорі – це надгусті зорі, речовина яких складається в основному з виродженого газу нейтронів з невеликою домішкою інших елементарних частинок. Маса нейтронної зорі близька до маси Сонця. Смороду є кінцевими стадіями еволюції зір з масами до двох мас Сонця й утворюються після спалахів наднових зір. Нейтронні зорі виявляють собі як пульсари, а також як барстери – зорі з потужним випромінюванням енергії в рентгенівському діапазоні, що спалахують з величезною енергією. До моменту відкриття пульсарів було уже відомо, що кінцевим продуктом еволюції зірок є компактні масивні об'єкти, щільність яких у багато разів більше, ніж у звичайних зірок. Після того як зірка вичерпає свої джерела енергії, вона починає остигати...
    • Освоєння космосу. Проблеми освоєння космосу
      ... подолала земне тяжіння і зро­била перші кроки в космосі. Що ж таке космос? Це той не­скінченний простір, що оточує нашу Землю. Космос — глобальне середо­вище, що є спільним для всього людства. Тому його мирне ос­воєння вважається глобальною проблемою. Сьогодні вже сфор­мувалися два напрями викори­стання космосу для потреб лю­дини: космічне виробництво і космічне землезнавство. Космічне виробництво — це створення нових видів матері­алів, джерел енергії, двигунів для космічних досліджень, кос­мічних технологій для одержан­ня нових сплавів, оптичного скла, напівпровідникових мате­ріалів, медичних препаратів, ви­рощування кристалів, проведен­ня зварювальних, монтажних робіт. Космічне землезнавство — це вивчення з космосу планети Земля і всіх її сфер. Основна мета космічного землезн...
    • Основні зоряні характеристики. Народження зір
      ... відомі видима величина і відстань до зорі. Складним в астрономії, є саме обчислення відстані, особливо до далеких зір. Тому тут стають у пригоді методи відносно точні й досить надійні. Особливо багату інформацію дає вивчення спектрів зір. Уже давно спектри більшості зір розрізняються за класами, що позначаються літерами О, В, А, Е, G, К, М — від найгарячіших до найхолодніших, тобто гарячі зорі, що мають блакитний колір, належать до спектральних класів О і В, жовті зорі, подібні до нашого Сонця (G2), належать до спектральних класів від А до G, а холодні червоні зорі — до спектральних класів К і М. Для ще точнішої класифікації зоряних спектрів у межах кожного класу розробили 10 підкласів, і система класифікації стала настільки точною, що дозволяє визначити спектр із точністю до однієї де...
    • Планета Венера
      ... х 10^24 кг (0.815 маси Землі); Середня густина - 5250 кг/м^3; Поверховий тиск - 90 атмосфер; Середня температура - 453 С; Найвища точка планети - Maxwell Montes. Атмосфера: окис вуглецю - 96 %, азот - 3 %, водяна пара - 0.1 %. Друга по порядку від Сонця планета - Венера. У протилежність Меркурію, знайти її на небі дуже легко. Кожному траплялося помічати, якраз увечері на зовсім ще світлому небі загоряється "вечірня зірка". У міру того як гасне зоря, Венера стає все яскравішою , а коли зовсім стемніє і з'явиться багато зірок, вона різко виділяєт...
    • Планета з кільцем – Сатурн
      ... Оскільки Сатурн знаходиться в 9,5 разів далі від Сонця, ніж Земля, то на одиницю площі він отримує в 90 разів менше тепла ніж вона. Згідно з рахунками температура зовнішнього шару хмарового покриву повинна становити 80К, насправді температура атмосфери планети дорівнює 90К. Отже, Сатурн, як і Юпітер, перебуває в стані повільного стискання. На диску жовтуватого кольору окремі деталі верхніх шарів атмосфери Сатурна проявляються значно слабкіше, ніж у Юпітері. Та все ж при екваторіальні темні смуги видно досить добре. Помітно також, що приполярні зони здаються злегка зменшуватими. Окрім, того, час від часу з'являються світлі й темні плями, завдяки яким і було визначено період обертання Сатурна. У верхніх шарах хмарового покриву спостерігаються сильні вітри, швидкість яких в екваторіаль...
    • Планета Земля
      ... Сонця - зміну пір року. Форма Землі - геоїд, приблизно - тривісний еліпсоїд, сфероїд. Середній радіус Землі складає 6371.032 км, екваторіальний - 6378.16 км, полярний - 6356.777 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн. км2, об'єм - 1.083 * 1012 км2, середня щільність 5518 кг/м3. Маса Землі складає 5976 * 1021 кг. Земля володіє магнітним і тісно зв'язаним з ним електричним полями. Гравітаційне поле Землі зумовлює її сферичну форму й існування атмосфери. За сучасними космогонічними представленнями, Земля утворилася приблизно 4.7 млрд. років тому з розсіяного в протосонячній системі газової речовини. У результаті диференціації речовини Землі, під дією свого гравітаційного поля, в умовах розігріву земних надр виникли і розвилися різні за хімічним складом, агрегатним станом і фізичними вла...
    • Планета Марс
      ... через кожні 15 років і трапляються у серпні – на початку вересня. У цей час Марс повернутий до Землі південним полюсом, і тому його південна півкуля вивчена краще, ніж північна. Марс має розріджену атмосферу. Це дозволяє вивчати його поверхню безпосередньо з Землі. Дві третини поверхні Марса займають світлі ділянки, які отримали назву материків, близько третини – темні ділянки, названі морями. Вони зберігають свою форму в часі, що дозволило скласти точні карти поверхні. Поблизу полюсів восени утворюються білі плями – полярні шапки, які зникають повністю або значно зменшуються в розмірах на початку літа. Підчас великого протистояння 1877 року італійський астроном Дж. Скіапареллі повідомив про відкриття ним на поверхні Марса чітких ліній, які ніби перетинають марсіанські пустелі, і да...
    • Планета Меркурій
      ... все швидше і швидше до нової зупинки. Стародавні учені настирливо прагнули розгадати цей дивний для пробної монети планет, та не змогли цього зробити. Ми тепер знаємо, що їх спроби були невдалі тому, що вони помилково вважали Землю нерухомим центром всього Всесвіту. Існує легенда, ніби Микола Коперник за усе своє життя жодного разу не бачив Меркурій, що постійно ховається в промінні Сонця. Дійсно, в безсмертній праці Коперника «Про обертання небесних сфер» не наводитися ні одного спостереження цієї планети, виконаного ним самим. В своїх розрахунках руху Меркурія Коперник використовує нагляд Птоломея, його сучасника Теона. Однак, кажучи про труднощі вивчення Меркурія на широті Кракова, Коперник помічає: “ . все-таки можна зловити і його, якщо тільки взятися за це з дещо більшою хит...
    • Планета Сатурн
      ... переважно складається з водню і гелію. Оскільки Сатурн знаходиться в 9,5 разів далі від Сонця, ніж Земля, то на одиницю площі він отримує в 90 разів менше тепла ніж вона. Згідно з рахунками температура зовнішнього шару хмарового покриву повинна становити 80К, насправді температура атмосфери планети дорівнює 90К. Отже, Сатурн, як і Юпітер, перебуває в стані повільного стискання. На диску жовтуватого кольору окремі деталі верхніх шарів атмосфери Сатурна проявляються значно слабкіше, ніж у Юпітері. Та все ж при екваторіальні темні смуги видно досить добре. Помітно також, що приполярні зони здаються злегка зменшуватими. Окрім, того, час від часу з'являються світлі й темні плями, завдяки яким і було визначено період обертання Сатурна. У верхніх шарах хмарового покриву спостерігаються си...
    • Планети земної групи
      ... виявили дуже повільне обер­тання Меркурія. Зоряна доба його, тобто період обертання нав­коло осі відносно зір, становить 58,65 нашої доби. Сонячна доба на цій планеті (тобто проміжок часу між двома послідовними полуднями) становить близько 176 земних діб. Вона дорівнює двом меркуріанським рокам, оскільки один оберт навколо Сонця Меркурій робить за 88 земних діб. Атмосфери на Меркурії практично немає. Тому його денна півкуля дуже нагрівається. У підсонячній точці на Меркурії було виміряно температуру понад 400 °С. При такій температурі плав­ляться свинець, олово і навіть цинк. Поверхня Меркурія настільки вкрита кратерами, що на фото­графіях її важко відрізнити від поверхні Місяця (мал). ...
    • Планети групи Юпітера
      ... області складає 9 годин 50 хв, поблизу полюсів — 9 годин 55 хв. Таким чином, Юпітер, подібно до Сонця, обертається не як тверде тіло, тому що швидкість його обертання неоднакова в різних широтах. Через швидке обертання ця планета має сильне стискання біля полюсів. Маса Юпітера дорівнює 318 масам Землі. Середня густина його речовини близька до густини Сонця — 1,33 г/см3. Вісь обертання Юпітера майже перпендикулярна до площини його орбіти (нахил 87°). Флюїдна оболонка Юпітера складається в основному з водню (74%) і гелію (26%), а також метану (0,1%) і невеликої кількості етану, ацетилену, фосфену й водяної пари. Атмосферний шар має товщину близько 1000 км. Планету огортає шар хмар, але всі деталі на поверхні Юпітера постійно змінюють свій вигляд, тому що в цьому шарі відбуваються бурхливі п...
    • Планети Земної групи
      ... є динамічно стійким. Сонячна доба на Меркурії триває 176 днів. Вісь обертання Меркурія майже перпендикулярна до площини його орбіти. Як свідчать радіоспостере-ження, температура на поверхні Меркурія в пункті, де Сонце знаходиться в зеніті, сягає 620 К. Температура нічної півкулі близько 110 К. Уся поверхня Меркурія поцяткована кільцевими структурами різного розміру (до 120 км у поперечнику), нагадуючи цим найдавнішу формацію Місяця, але відрізняючись від неї низькою відбивною здатністю (альбедо 0,056). За допомогою радіоспостережень вдалося визначити теплові властивості зовнішнього покриву планети, що виявилися близькими до властивостей тонкоподрібнених порід місячного реголіту. Причиною такого стану порід, найімовірніше, є безперервні удари метеоритів, що майже не послаблюються розрідже...
    • Планети-гіганти
      ... екваторі період обертання 9 год 50 хв, а на середніх широтах на кілька хвилин триваліший. Аналогічно обертаються й інші планети-гіганти. Оскільки планети-гіганти дуже віддалені від Сонця, їх тем­пература (принаймні над їхніми хмарами) дуже низька: на Юпітері —145 °С, на Сатурні —180 °С, на Урані й Нептуні ще нижча. Атмосфери планет-гігантів містять переважно молекулярний водень, а також метан СН4 і, мабуть, багато гелію, а в атмосфері Юпітера і Сатурна виявлено ще й аміак NН3. Відсутність смуг NН3 у спектрах більш віддалених планет пояснюється тим, що він там вимерз. При низькій температурі аміак конденсується, і з нього, очевидно, складаються видимі хмари Юпітера. Інтенсивні рухи, що охоплюють хмарний і сусідні з ним шари атмосфери, мають стійкий характер. Зокрема, таким стій...
    • Плутон
      ... було доручено систематичне фотографування області неба уздовж екліптики. К. Томбо робив для кожної області дві фотографії з тривалими експозиціями, розділеними за часом на 2—3 дні. У пошуках очікуваної планети він ретельно порівнював отримані фотографічні пластинки. Порівняння здійснювалося за допомогою блінк-компаратора — приладу, обладнаного подвійним мікроскопом, що дозволяє спостерігачеві поперемінно бачити ту саму ділянку неба на двох пластинках. Будь-який об'єкт, який переміщався б на небі протягом інтервалу між двома експозиціями, був би зображений як такий, що стрибає «туди-сюди», тоді, як зорі залишаються нерухомими. Менше ніж через рік з моменту початку спостережень Клайдом Томбо обсерваторія Лоуелла видала астрономічним обсерваторіям таке повідомлення: «Систематично розпочаті ...
    • Подвійні зорі
      ... величини, відстань між якими 3'. При спостереженні в телескоп Е Ліри — візуально-четверна зоря. Однак деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір е. результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в просторі вони далекі одна від одної. А якщо під час спостережен­ня з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними. Багато подвійних зір відкрив і вивчив відомий російський учений В. Я. Струве. Найкоротший відомий період обертання візуально-подвійних зір — кілька років. Вивчено пари, в яких період обертання становить десятки років, а пари з періодами в сотні років вивчать у майбутньому. Найближча до нас зоря a Центавра є подвійною. ...
    • Поняття про Всесвіт
      ... площини, яку називають галактич­ною. Найдалі Галактика простягається вздовж цієї площини. У перпендикулярному до неї напрямі густота зір швидко зменшу­ється, отже, Галактика в цьому напрямі простягається не так далеко. Спостережувана структура Молочного Шляху почасти зумовлена реальним розміщеням слабких (тобто далеких) зір, з яких він складається, почасти тим, що місцями їх заступа­ють хмари космічного пилу. Таку темну хмару можна помітити біля зорі Денеб у сузір'ї Лебедя, де починається розділення Мо­лочного Шляху на дві вітки, що з'єднуються в південній півкулі неба. Це позірне роздвоєння спричинене нагромадженням косміч­ного пилу, що заступає частину найяскравіших місць Молочного Шляху, у тому числі й ті, які знаходяться в сузір'ях Скорпіона і Стрільця. Іноді помилково говорять...
    • Походження Землі
      ... — так званих туманностей. На початку існування Сонця навколо нього стрімко рухався широкий диск, утворений пилом та газом. Частина цього пилу і газу збиралася в грудки, що згодом стали планетами Сонячної системи. Однією з них і була наша Земля. За іншою теорією планети утворювалися з розпечених викидів соняч­ного матеріалу. Вони ві­дірвалися від Сонця і почали кружляти навколо нього за своїми орбітами, поступово охолоджую­чись. За розрахунками вчених, температура на поверхні Землі (в період її народження) сягала 4 000°С. Потрібно було ба­гато мільйонів років, щоб поверхня охолонула і сформувалася тверда кора. Є зовсім інша теорія. Згідно з нею, частинки пилу і газу з'єднува­лись у грудки під великим тиском. І спочатку ці грудки, які ставали планетами, були холодними. Але від велич...
    • Походження Сонячної системи і Землі
      ... свинець є кінцевим про­дуктом самодовільного розпаду урану. Швидкість цього процесу відома точно, і змінити її не можна жодним способом. Чим менше урану лишилось і чим більше свинцю стало в породі, тим більший її вік. Найдавніші гірські породи земної кори мають вік кілька міль­ярдів років. Земля в цілому виникла, очевидно, дещо раніше, ніж земна кора. Вивчення скам'янілих решток тварин і рослин показує, що за останні сотні мільйонів років випромінювання Сонця істотно не змі­нилося. За сучасними оцінками, вік Сонця становить близько 5 млрд. років. Сонце лише ненабагато старше від Землі. У розвитку матеріалістичного світогляду величезну роль віді­грали вже перші наукові припущення про походження Сонячної системи. Такою була гіпотеза німецького філософа І. Канта, роз­роблена на основі...
    • Походження сонячної системи. Космогонічні гіпотези
      ... і їхніх систем. Астрономи спостерігають космічні тіла на різних стадіях розвитку: що утворилися зовсім недавно й у далекому минулому, що швидко «старіють» або майже застигли у своєму розвитку. Зіставляючи численні дані спостережень із фізичними проце-сами; що можуть відбуватися за різних умов у космічному просторі, вчені намагаються пояснити, як і з чого утворюються небесні тіла. Єдиної, завершеної теорії утворення зір, планет або галактик дотепер не існує. Проблеми, із якими стикалися вчені, часом важко піддаються вирішенню. Наприклад, вирішення питання про походження Землі і Сонячної системи загалом значно ускладнюється тим, що інших подібних систем учені поки не знайшли. Нашу Сонячну систему досі немає з чим порівнювати, хоча подібні їй системи повинні бути досить поширеними, а їхнє виникне...
    • Пошук і дослідження неземних форм життя
      ... шукати життя на планетах Сонячної системи, ученим спочатку потрібно досліджувати поверхневі шари нашої планети, враховуючи при цьому діяльність людини, щоб виразно уявляти собі, яку роль зіграли й відіграють біологічні процеси в минулому і сьогоденні Землі. Можливо, що виявлення життя на якій-небудь із планет відкриє таємницю походження життя на Землі Труднощі в дослідженнях учених полягають ще й у тому, що залишається незрозумілим, якою мірою неземні форми можуть бути подібними до земних організмів за біохімічними основами життєвих процесів. Так, на Марсі в цей час тільки закінчилася хімічна еволюція, що призвела до абіогенного утворення (яке колись було і на Землі) амінокислот, жирних кислот, цукрів, вуглеводів й інших необхідних для життєдіяльності речовин. Крім того, ці марсіанські реч...
    • Пошук і дослідження неземних форм життя. Планетарний карантин, необхідний при цьому заходи
      ... рівня мікробної обсемененности. 2.2.1.1. Поверхневе забруднення. _ 2.2.1.2. Внутрішнє забруднення. 2.2.2. Аналіз джерел забруднення. 2.3. Методи контролю за обсемененностью. 2.3.1. Попередження забруднення. 2.3.1.1. Біологічні бар'єри. _ 2.3.1.2. Профілактика забруднення персоналом. 2.3.2 Методи знезаражування. 2.3.2.1. Обробка дезинфікуючими засобами. _ 2.3.2.2. Стерильність поверхні. _ 2.3.2.3. Теплова стерилізація. 2.3.2.4. Терморадиация. _ 2.3.2.5. Аутостерилизация. 2.4. Методи контролю. 3. Практичний огляд пошуку і досліджень неземних форм життя. 3.1. Місяць. _ 3.2. Венера. _ 3.3. Марс. _ 3.3.1. Температура. _ 3.3.2. Атмосфера. 3.3.3. Вода. _ 3.3.4. Ультрафіолетове випромінювання. _ 3.4. Цікаві спо...
    • Пошук і дослідження неземних форм життя. Планетарний карантин, необхідні при цьому заходи
      ... бромистий мітив, формальдегід) і за допомогою радіації без прямого контакту з поверхнею (лазерні промені, ультрафіолетова іонізуюча радіація і плазма). Теплова стерилізація. Тому що земні мікроорганізми чуттєві до високих температур, те автоклавирование - звичайний процес, широко застосовуваний у промисловості й у процесі готування їжі. При цьому як активний початок використовується чи пара сухе гаряче повітря. Теплова інактивація мікроорганізмів відбувається як більш складний процес у порівнянні з нижче приведеною логарифмічною моделлю (треба враховувати ще водяний режим, складність мікробної популяції і її рівноважні властивості). Проста логарифмічна модель, використовувана для визначення параметрів системи, виражає процес руйнування мікроорганізмів як функцію часу і температури: де...
    • Природа Сонця. Планети. Малі тіла Сонячної системи
      ... на атмосферах планет, дає світло й тепло, необхідні для життя на Землі. Водночас Сонце — найближча до нас зоря, в якої на відміну від усіх інших зір можна спостерігати диск і за допомогою телеско­па вивчати на ньому невеликі деталі, розміром навіть до кількох сотень кілометрів. Це типова зоря, тому її вивчення допомагає зрозуміти природу зір взагалі. Видимий кутовий діаметр Сонця змінюється не на багато через еліптичність орбіти Землі. У середньому він становить близько 32' або 1/107 радіана, тобто діаметр Сонця дорівнює 1/107 а.о., або приблизно 1 400 000 км, що в 109 раз перевищує діаметр Землі. На поверхню площею 1 м2, перпендикулярну до сонячних про­менів за межами земної атмосфери, припадає 1,36 кВт променистої енергії Сонця. Помноживши це число на площу поверхні кулі, радіус...
    • Проект біосфери другого типу
      ... — комплексу «Біосфера-2», можливого прообразу майбутніх поселень людини на планетах Сонячної системи. 26 вересня 1991 року в герметично закритий світ «Біосфери-2» («Біосфера-1» — це наша планета), куди ззовні через прозоре покриття одержують доступ лише сонячні промені, увійшли вісім добровольців (чотири чоловіки і чотири жінки). Двері за «біосферянами» — офіційно їх називали «еконавтами» — закрилися, були ретельно задраєні люки, усі щілини, усі пази, відрубані всі нитки, що з'єднують випробувачів із Землею. Вони повинні були провести в «Біосфері-2» у повній ізоляції два роки, прожити їх так, ніби знаходилися увесь цей час десь на Місяці чи на Сатурні. Людство хоче зробити новий крок — готується до колонізації космосу. Збирається вийти за тісні межі рідної планети, розширити сферу свого житт...
    • Проект “Біосфера-2”
      ... для Землі. Усугубляє положення реальна можливість зменшення вмісту кисню в атмосфері і збільшення концентрації вуглекислого газу; небезпечна ситуація з ядерною зброєю й атомними станціями; концентрація в значних кількостях і застосування небезпечних хімічних речовин у харчових кормах для худоби і харчових продуктів для людей; порушення озонного шару і багато чого іншого. У 1986 році серед великих прерій Арізони (США) у підніжжя крутих пагорбів у передгір'я Санта-Каталіна, у 60-ти кілометрах до півночі від міста Тусона було розпочате будівництво незвичайної споруди — комплексу «Біосфера-2», можливого прообразу майбутніх поселень людини на планетах Сонячної системи. 26 вересня 1991 року в герметично закритий світ «Біосфери-2» («Біосфера-1» — це наша планета), куди ззовні через проз...
    • Рух небесних тіл. Боротьба за науковий світогляд
      ... небесних тіл. Боротьба за науковий світогляд" width=228 height=223 src="refimages/image001.jpg"> Мал. 1. Система світу за Птоломеєм Ви­димий петлеподібний рух планет Птолемей пояснював поєднанням двох рівномірних колових рухів: рухом самої планети по малому колу і обертанням центра цього кола навколо Землі. Однак з на­громадженням даних спостережень про рух планет теорія Пто-лемея потребувала дедалі більших ускладнень, що робили її громіздкою і неправдоподіб­ною. Очевидна штучність системи, яка все більше ускладнювалася, і відсут­ність достатньої узгоджено­сті між теорією і спостере­женнями вимагали її заміни. Це й зробив у XVI ст. великий польський учений Міколай Коперник (1473— 1543). Коперник відкинув догма­тичне твердження про не­рухомість Землі, яке століт­тями володіло р...
    • Рух Місяця. Сонячні і місячні затмнення
      ... відносно Землі і Сонця, яке його освітлює. Схе­му, що пояснює зміну фаз Місяця, подано на малюнку 1. Коли нам видно Місяць як вузький серп, інша частина його диска також злегка світиться. Це явище називається попелястим світлом і пояснюється тим, що Земля освітлює нічний бік Місяця відбитим сонячним світлом. Мал.1. Зміна місячних фаз (сонячної промені падають зліва, вгорі зображені місячні фази, видимі із Землі) Мал.2. Відмінніс...
    • Рух небесних тіл під дією сил тяжіння
      ... тяжіння пояснює рух планет і комет навколо Сонця, рух супутників навколо плане: подвійних і кратних зір навколо їх спільного центра мас. Ньютон довів, що піл дією взаємного тяжіння тіла можуть рухатися одне відносно одного по еліпсу (зокрема, по колу), по параболі й гіперболі. Він установив, що вид орбіти, яку описує тіло, залежить від його швидкості в даному місці ор­біти (мал. 1). При певній швидкості тіло описує коло біля центра тяжін­ня. Таку швидкість називають першою космічною або коловою швидкістю; її на­дають тілам, що запускаються як штучні супутники Землі по колових орбітах. (Виведення формули для обчислення пер­шої космічної швидкості відоме з курсу фізики.) Перша косміч­на швидкість поблизу поверхні Землі становить близько 8 км/с (7,9 км/с). Якщо тілу надати швидкості...
    • Сатурн
      ... виміри, що дозволили уточнити період обертання Сатурна навколо Сонця — він дорівнює 10 759 земних діб — і період обертання планети навколо осі, що складає 10 годин 39,4 хвилини, або 0,44403 земної доби. Через швидке обертання стискання Сатурна значно більше, ніж у Землі. Атмосфера Сатурна До того, як були отримані знімки атмосфери Сатурна, зроблені космічними літальними апаратами серії «Вояджер», на підставі спостережень у телескоп вважали, що в атмосфері цього гіганта мало деталей, причому вони слабко контрастують з навколишнім фоном — порівняно з Юпітером, в атмосфері якого давно спостерігаються контрастні деталі й утворення у вигляді ліній, смуг, плям, вузлів, що дозволило зробити припущення про високу активність атмосфери Юпітера й потужність процесів, що там протікають....
    • Селенографія. Рельєф Місяця, грунт
      ... пояснював видимі темні плями: це всього лише відбиття земних морів і материків. З появою перших європейських телескопічних спостережень, що проводилися Галілеєм, починають відлік наукової селенографії. У серпні 1609 року Галілей уперше спостерігав місячні гори. Він писав у «Зоряному віснику»: «Ми дійшли висновку, що поверхня Місяця не гладка, і не рівна, і не досконало сферична, як думав про неї цілий легіон філософів, а, навпаки, нерівна, шорсткувата, поцяткована поглибленнями й височинами». З Галілея ведеться традиція називати темні ділянки поверхні Місяця морями й океанами. У 1619 році П. Шейнер опублікував місячну карту. її діаметр був близько 10 см. У 1647 році Я. Гевелій видав книгу «Селенографія, або опис Місяця» У ті часи телескопи були досить громіздкими й недосконалими, довг...
    • Сікорський Ігор Іванович (1889-1972) український авіаконструктор
      ... та «Ілля Муромець». З початку 1920-х рр. у США конструює різні типи літаків, у тому числі пасажирські лайнери. З 1943 р. його фірма стала провідним виробником вертолітної техніки за кордоном. З безлічі технічних нововведень І.І.Сікорського слід виділити принаймні троє найвидатніших його досягнень, кожне з яких могло б зробити безсмертним його ім’я. Це вирішальний внесок у створення російської авіаційної промисловості та перших у світі багатомоторних літаків-гігантів у роки першої світової війни, розробка у США перших міжконтинентальних пасажирських авіалайнерів, організація серійного вертольотобудування. У липні 1909 р. на подвір’ї свого будинку в Києві І.І.Сікорський побудував перший у Росії гелікоптер і провів натурні випробування. Однак підіймальна сила гвинтів була недостатньою. ...
    • Склад і масштаби Сонячної системи. Конфігурації та умови видимості планет
      ... і Юпітера (див. передній форзац). Навколо Сонця обертаються також ко­мети ' — невеликі тіла, оточені обширною оболонкою з розрідженого газу. Більшість з них мають еліптичні орбіти, що виходять за орбіту Плутона. Крім того, навколо Сонця обертається по еліпсах безліч метеорних тіл розміром від піщинки до дрібного астероїда. Разом з астероїдами і кометами вони належать до малих тіл Сонячної системи. Простір між планетами заповнений дуже розрідженим газом і космічним пилом. Його пронизують електромагнітні випромінювання; він є носієм магнітних і граві­таційних полів. Сонце в 109 раз більше від Землі за діаметром і приблизно в 333 000 раз масивніше від неї. Маса всіх планет становить лише близько 0,1 % маси Сонця, тому воно силою свого тяжіння скеровує рух усіх членів Сонячної системи. ...
    • Сонце і його значення для сонячної системи
      ... досвіду розуміли, що без Сонця не може бути й життя. Не дивно, що вони обожнювали Сонце, молилися йому, приносили жертви — Сонце було одним з найперших і наймогутніших божеств. Вивчення Сонця і зір. Дослідження Сонця — одне з центральних завдань сучасної астрофізики. Це пояс­нюється, з одного боку, тісним зв'язком, що існує між діяльністю Сонця і земними процесами, а з другого — тією обставиною, що Сонце — типова зоря. Згідно з даними сучасної астрофізики близько 98 % тієї речовини, яка зосереджена в різних космічних об'єк­тах, припадає на зорі. Вивчаючи Сонце — найближчу до нас і тому найбільш доступну для дослідження зорю, ми багато дізнаємося про зорі взагалі. Таким чином, зна­чення досліджень Сонця виходить за межі суто «соняч­ної астрономії». Але справедливим є і протилежне:...
    • Сонце — найближча зоря
      ... вивчення допомагає зрозуміти природу зір взагалі. Видимий кутовий діаметр Сонця змінюється не на багато через еліптичність орбіти Землі. У середньому він становить близько 32' або 1/107 радіана, тобто діаметр Сонця дорівнює 1/107 а.о., або приблизно 1 400 000 км, що в 109 раз перевищує діаметр Землі. На поверхню площею 1 м2, перпендикулярну до сонячних про­менів за межами земної атмосфери, припадає 1,36 кВт променистої енергії Сонця. Помноживши це число на площу поверхні кулі, радіус якої дорівнює відстані від Землі до Сонця, дістанемо потуж­ність повного випромінювання Сонця (його світність), що стано­вить близько 4 • 1023кВт. Так випромінює тіло сонячних розмірів, нагріте до температури близько 6000 К (ефективна температура Сонця). Земля дістає від Сонця приблизно 1/2000000000 час...
    • Сонце, будова, випромінювання
      ... дає енергію природним явищам тощо. Частина сонячної енергії запасена в надрах Землі у вигляді кам'яного вугілля, нафти й інших корисних копалин. Видимий із Землі діаметр Сонця ледь змінюються через еліптичність орбіти й у середньому складає 1 392 тис. км, що в 109 разів перевищує діаметр Землі. Відстань до Сонця в 107 разів перевищує його діаметр. Сонце являє собою сферично симетричне тіло, що знаходиться в рівновазі. Усюди на однакових відстанях від центру цієї кулі фізичні умови однакові, але вони помітно змінюються з наближенням до центру. Густина і тиск швидко наростають усередину, де газ сильніше стиснутий тиском горішніх шарів. Отже, температура зростає в міру наближення до центру. Будова сонця У залежності від зміни фізичних умов Сонце можна розділити на кілька к...
    • Сонячна система — комплекс тіл, які мають спільне походження
      ... в розглядуваній породі. Справа в тому, що свинець є кінцевим про­дуктом самодовільного розпаду урану. Швидкість цього процесу відома точно, і змінити її не можна жодним способом. Чим менше урану лишилось і чим більше свинцю стало в породі, тим більший її вік. Найдавніші гірські породи земної кори мають вік кілька міль­ярдів років. Земля в цілому виникла, очевидно, дещо раніше, ніж земна кора. Вивчення скам'янілих решток тварин і рослин показує, що за останні сотні мільйонів років випромінювання Сонця істотно не змі­нилося. За сучасними оцінками, вік Сонця становить близько 5 млрд. років. Сонце лише ненабагато старше від Землі. У розвитку матеріалістичного світогляду величезну роль віді­грали вже перші наукові припущення про походження Сонячної системи. Такою була гіпотеза німецького фі...
    • Сонячно-Земні зв’язки та їх вплив на людину
      ... align="center"> Уведення Інтерес учених до проблеми сонячно - земних зв'язків викликаний декількома причинами. Насамперед у міру з'ясування фізичних сторін впливу Сонця на Землю виявилося величезне прикладне значення цієї проблеми для радіозв'язку, магнітної навігації, безпеки космічних польотів, прогнозування погоди і так далі. Природа Сонця і його значення для нашого життя - невичерпна тема. Про його вплив на Землю люди догадувалися ще в далекій давнині, у результаті чого народжувалися легенди і міфи, у яких Сонце відігравало головну роль. Воно обожнювалося в багат...
    • Становлення системи світу
      ... повінь, з появою сузір'я Риб — нерест, із ранковим сходом сузір'я Діви починалося збирання хліба. Із сузір'ям Терезів пов'язані зважування й підрахунок врожаю. Ще за 2000 років до н. є. серед зодіакальних сузір'їв були помічені п'ять «рухливих» світил, що переходили з одного зодіакального сузір'я до іншого. Грецькі астрономи назвали ці світила планетами, тобто «блукаючими», на честь давньоримських богів. І зараз ми знаємо ці планети як Венеру, Марс, Меркурій, Юпітер і Сатурн. До блукаючих світил ними були зараховані також Місяць і Сонце. Згодом давнім астрономам вдалося встановити певні закономірності в русі планет. Була помічена циклічність у положеннях планет щодо світила, яку назвали синодичним періодом обертання планет. Розвиток вчення про небесні тіла вимагав побудови загальн...
    • Створення пілотованих (пілотових) космічних станцій
      ... “Протон-К” 19 квітня 1971 р. і закінчила свою роботу 11 жовтня 1971 р., пробувши на орбіті 175 (179,93 днів) доби. Перигей орбіти складав 180 км, апогей - 214 км, нахилення - 51,4 (Зі станцією пов'язані польоти КК “Союз-10” (командир-полковник В.А. Шаталов, борт-інженер А.С. Єлисєєв і інженер-випробувач Н.Н. Рукавишников) і “Союз-11” (командир Г.Д. Добровольский, борт-інженер В.Н. Волков і інженер-випробувач В.І. Пацаєв). Перехід до запущеного 23 липня 1971 р. “Союзу-10” виявилося не зовсім вдалим - стикування відбулася, але через ушкодження стикувального агрегату герметичного з'єднання не утворилося, перехід на станцію не був проведений, і після 5 годин 30 хвилин польоту в зчіпці (“Салют”-“Союз-10” масою 26 т.) були проведені відстиковка і посадка “Союзу-10” 25 квітня 1971 р. КК “Союз-11” був запущени...
    • Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу
      ... і полярного ра­діусів Землі . 21 км Діаметр Місяця порівняно з діаметром Землі . 1/4 Діаметр Сонця порівняно з діаметром Землі . 109 діаметрів Землі Діаметр найбільшої планети (Юпітера) 11 діаметрів Землі Найкоротший період обертання планети (Меркурія) . З місяці (88 діб) Найдовший період обертання планети (Плутона) 250 років Маса Сонця порівняно з масою Землі 330 000 мас Землі Температура поверхні Сонця . 6000 К Середній період зміни кількості сонячних плям 11 років Середня відстань Місяця від Землі . . . 384 000 км Середня відстань Землі від Сонця, або 1 астрономічна одиниця . 150000000 км Відстань від Сонця до найближчої планети (Меркурія) порівняно з відстанню Земл...
    • У чому унікальність планети Земля
      ... Місяць). Вони мають найбільшу щільність і якісно найрізноманітніший склад. На Землі речовина існує в усіх трьох агрегатних станах. Для можливості появи життя (її біологічних форм) надзвичайно важливо Існування води в рідкому стані. Атмосфери великих планет, що обертаються по зовнішніх орбітах,— Юпітера, Сатурна, Урана, Нептуна — складаються з газів, переважно з метану й аміаку. Але найзовнішня планета — загадковий Плутон — має розміри і масу, які говорять про значну щільність речовини. Небайдужа І величінь маси земної кулі. Тільки при наявності достатньої маси могло статися виділення енергії при гравітаційному стисненні в тих кількостях, які активізували розподіл речовини і зробили можливою таку „ланцюгову реакцію”: плавлення речовини в надрах Землі, вулканічну діяльність, щ...
    • Уран
      ... від Сонця 2870990000 км (19.218 а.е.), екваторіальний діаметр: 51,118 км, у 4 рази більший земного, маса: 8.686.10 25 кг, 14 мас Землі. Період обертання навколо Сонця — 84 із чвертю року. Середня температура на Урані — біля 60-ти Кельвінів. Уран — стародавнє Грецьке божество Неба, самий ранній вищий бог, що був батьком Хроноса (Сатурна), Циклопа і Титана (попередників Олімпійських богів). 2. Історія відкриття Уран, перша планета, виявлена в новій історії, була відкрита випадково В.Гершелем, коли він розглядав небо в телескоп 13 березня 1781 року; спочатку він подумав, що це була комета. Раніше, як пізніше з'ясувалося, планета неодноразово спостерігалася, але приймалася за звичайну зірку (самий ранній запис про “зірку” була зроблена в 1690-м, коли Джон Флемстид каталогіз...
    • Уран – сьома планета Сонячної системи
      ... що допомогли б уточнити тривалість доби на планеті. Обертання Урану володіє низкою відмінних рис: вісь обертання майже перпендикулярна (98 ) до площини орбіти, а напрямок обертання протилежна напрямку обертання навколо Сонця, тобто обернене (із всіх інших великих планет обернений напрямок обертання спостерігається тільки у Венери). Уран відносять до числа планет-гігантів: його екваторіальний радіус (25600 км) майже в чотири рази, а маса (8,7·1025 кг) - у 14,6 разу більше, ніж у Землі. При цьому середня густина Урану (1,26 г/см3) у 4,38 разу менше, чим густина Землі. Відносно мала густина типова для планет-гігантів: у процесі формування з газово-пилевого протопланетної хмари найбільше легкі компоненти (у першу чергу, водень і гелій) стали для них основним «будівельним матеріалом», т...
    • Утвердження геліоцентричної системи світу
      ... Існувала ще третя частина — підземна, «грішна», розташована в надрах Землі. Але з розвитком астрономії ідеї про множинність світів ставали чимраз більш конкретними й науковими, міфи розсіювалися, Земля набувала «правильніших» обрисів. Геоцентрична система світу У II столітті до н. є. давньогрецький астроном Гіппарх, спостерігаючи за рухом планет, відкрив явище, що називається прецесією, тобто зворотний рух планет. Гіппарх звернув увагу на те, що планети ніби описують на небі петлі. Ця вдавана складність у русі планет пов'язана з тим, що ми спостерігаємо планети із Землі, яка сама рухається навколо Сонця. І коли Земля «наздоганяє» іншу планету, то здається, що планета ніби зупиняється і потім рухається у зворотному напрямку. Давньогрецький астроном Птолемей (бл. 100—165) висунув ...
    • Утворення планет
      ... швидше й швидше, у результаті чого виникає й збільшується відцентрова сила, здатна боротися з тяжінням. Тяжіння стискає туманність, а відцентрова сила прагне роздути її, розірвати. Але тяжіння з рівною силою тягне до центру частки з усіх боків. А відцентрова сила відсутня на полюсах туманності й найсильніше виявляється на її екваторі. Тому саме на екваторі вона виявляється сильнішою за тяжіння і роздуває туманність у боки. Куляста туманність, продовжуючи обертатися чимраз швидше, сплющується, перетворюючись на плаский «корж». Настає момент, коли на зовнішніх краях «коржа» відцентрова сила врівноважує, а потім пересилює тяжіння, у результаті чого від країв туманності починають відокремлюватися жмути. Центральна частина її продовжує стискатися, при цьому чимраз прискорюючи своє обертання, а від ...
    • Фази місяця
      ... align="center"> мал.1 Зміна місячних фаз Коли нам видно Місяць як вузький серп, інша частина його диска також злегка світиться. Це явище називається попелястим світлом і пояснюється тим, що Земля освітлює нічний бік Місяця відбитим сонячним світлом. Мал.2 Відмінність між зоряним і синодичним місяцем Проміжок, часу між двома послідовними однаковими фаза­ми Місяця називається сино­дичним місяцем (від грец. synodos — з'єднання); це період обертання Місяця навколо Землі відносно Сонця. Він до­рівнює (як показують спостере­ження) 29,5 д...
    • Фізика сонця. Сонячна активність
      ... До 1942 р. шведський астроном Б. Едлен довів наявність високої температури в сонячній короні. На початку 40-х років XX століття було відкрито радіовипромінювання Сонця. Істотним поштовхом для розвитку фізики Сонця в другій половині XX століття став розвиток магнітної гідродинаміки й фізики плазми. На сьогодні вивчення ультрафіолетового й рентгенівського випромінювання Сонця здійснюється методами позаатмосферної астрономії (з орбітальних обсерваторій, космічних лабораторій тощо). Сонце — центральне тіло Сонячної системи, хоча разом з оточуючими зоря • ми воно становить лише незначну частину гігантського колективу зір і туманностей, який ми називаємо Галактикою. Сонце являє собою розпечену плазмову кулю. Сонце — найближча до Землі зоря. Маса Сонця 1,990 • 1030 кг (у 330 тис. разів бі...
    • Хто винайшов телескоп?
      ... були знайдені руїни давньої Трої, Г. Шліман на чималий власний подив серед різних знахідок знайшов і чудово виготовлені лінзи з кришталю. Природно виникло запитання: хто їх виготовив і з якою метою? Давно вже багатьох дослідників хвилює питання: які наукові знання мали древні? Після прочитання літератури, присвяченої історії розвитку науки, нерідко створюється враження, що уявлення античних учених про оптику і, відповідно, астрономію були, м'яко кажучи, досить примітивними. Але навряд чи це відповідає дійсності. Так, В. А. Гуріков у статті «Історія створення телескопа» пише, що перша зорова труба з'явилася в Нідерландах на початку XVII століття, «незважаючи на те, що лінзи були відомі ще за 2500 років до н. е.». Скляні лінзи з різним збільшенням, датовані 600—400 pp. до н. е., знайдені й...
    • Час і календар
      ... Але для перевір­ки годинника, для встановлення точного часу немає потреби визна­чати за нпм саме момент кульмінації Сонця. Зручніше й точніше визначати моменти кульмінації зір, бо різниця моментів кульмі­нації будь-якої зорі й Сонця точно відома для будь-якого часу. Тому, щоб визначити точний час, за допомогою спеціальних оптичних приладів фіксують моменти кульмінацій зір і перевіряють за ними правильність ходу годинника, який «зберігає» час. Визначений таким способом час був би абсолютно точним, якби спосте­режуване обертання небозводу відбувалося зі сталою кутовою швидкістю. Однак виявилося, що швидкість обертання Землі навколо осі, а отже, і видиме обертання небесної сфери, зазнає з часом дуже невеликих змін. Тому для «зберігання» точного часу нині використовують спеціальний атомний годин...
    • Чи є життя на Марсі?
      ... аргону, кисню і водяної пари. Земний житель може спостерігати на вечірньому зоряному небі трохи вище від обрію червону зорю — це і є Марс. Для землянина ця планета становить великий інтерес не тільки тому, що Марс близько розташований до Землі; дані про планети Сонячної системи вказують на те, що Марс — досить «перспективна» щодо заселеності планета. Давні астрономи і сучасні вчені завжди цікавилися Марсом. Одним з найбільш вдалих спостережень, що поклали початок заведенню «справи» на планету, став 1877 рік, коли відбулося чергове протистояння Марса й Землі, тобто коли планети, рухаючись по своїх орбітах, зблизилися на відстань 55 млн км і Марс можна була розглянути ближче. У цей період співробітник Морської обсерваторії США Асаф Холл знайшов два супутники Марса. У давньоримській міфо...
    • Чи існують інші цивілізації?
      ... технології, що дозволило нам, якщо можна так сказати, «над-швидко» жити. Авіабудування, машинобудування, відкриття й використання потужних і надпотужних джерел енергії, створення інтерактивних засобів зв'язку — усе це змусило людство відмовитися від найдавніших уявлень про те, що Землю «тримають три кити». Запуск супутників і космічних ракет у межах Сонячної системи дозволив землянам вивчати космічних сусідів і переконатися, що, принаймні в нашій Сонячній системі, жодних інших форм життя бути не може. Людина, як персона вельми товариська, почуває себе дуже самотньо на невеликій планеті, яка невідомо скільки ще проходитиме по своїй орбіті. їй, крихітній часточці нашої Галактики, самотньо, страшно й цікаво. Страшно — зрозуміло чому, а от інтерес полягає у, скажемо так, «колективізмі всесвітньо...
    • Що вивчає астрономія? Предмет астрономії
      ... розвивати космонавтику й вивчати нашу планету з космосу. Однак цим далеко не вичерпу­ю[1]ться завдання, які вона розв'язує. Наша Земля — частина Всесвіту. Місяць і Сонце спричиняють на ній припливи і відпливи. Сонячне випромінювання та його зміни впливають на процеси в земній атмосфері й на життєдіяль­ність організмів. Механізми впливу різних космічних тіл на Землю також вивчає астрономія. Курс астрономії завершує фізико-математичну і природничо-наукову освіту, яку ви здобуваєте в школі. Сучасна астрономія тісно пов'язана з математикою і фізикою, біологією і хімією, географією, геологією і космонавтикою. Вико­ристовуючи досягнення інших наук, вона в свою чергу збагачує їх, стимулює розвиток, висуваючи перед ними все нові завдання. Вивчаючи астрономію, слід звертати увагу на т...
    • Юпітер: останні дослідження та загальні відомості
      ... великих супутників: Іо, Європи, Ганімеда і Каллісто. Крім Великої Червоної Плями, розміри якої перевищують діаметр нашої планети, виявлена біла пляма діаметром більше 10 тис. кілометрів. Інфрачервоний радіометр показав, що температура зовнішнього хмарного покриву складає 133 ДО. Було виявлено також, що Юпітер випромінює в 1,6 рази більше тепла, ніж одержує від Сонця; уточнена маса планети і супутника Іо. Дослідження показали, що Юпітер володіє могутнім магнітним полем; також була зареєстрована зона з інтенсивною радіацією (у 10 тис. раз більше, ніж у навколоземних радіаційних поясах) на відстані 177 тис. кілометрів від планети. Притягання Юпітера сильно змінило траєкторію польоту апарату. "Піонер-10" почав рухатися по дотичній до орбіти Юпітера, віддаляючись від Землі майже по пр...


     
     
     
     
     
     


     
    2007-2012 Разработка сайта - "Знания 2006"