|
|
|
 |
 |
 |
| Современная литература - Кравченко Павло |
 |
|
- Відлуння війни
... кров. Мені все тяжче і тяжче дихати. Я починаю повзти. Мої очібачать. О Боже мій! Що це? Небо червоне, мов кров, усюди трупи бійців, залишкибойової техніки. Я вже вибився з сил, пил потрапив мені в очі, мабуть, дужеболяче, але я не відчуваю болі; не вистачає повітря, я починаю задихатись... Сірадощова хмара пройшла. Все скінчилося. Я марю. Бачу, як я на парадівійськових в Сталінграді, тримаю в р...
- На рибалці
... вглибині бачу вудила та банку з хропаками. Узяв.Пішов. Теплий вітерець пробіг по тілу, зігрів і проминув. Ставок. Вже палаєсонце, але не так спекотно. Начепив хропака. Закинув. Чекаю... Немакльову. Щось просвистіло - зникло: загорілося. Прислухаюсь. Чую сміх таплескіт. Бачу молодиць та малих дітей. Припікає... Ось воно! Тягне потроху!Підсікаю... Зірвалося! Ріка наче море, виблискує грає. Знову сміх. ...
- Стогін століть
... людей. Вони плачуть й кличуть когось. Двері... Темінь...Сходи. Довго йшли. Зупинилися. "Можна ввійти?" - "Так". Біле світло. Серцебилось.ІІ. Лампа. Тепло. Хтось поставив на коліна. Нічого не бачу. Серцебилось. Очі від світла боліли. "Ім'я" - "Степан". "Прізвище" - "Чуб"."Письменник?". Мовчання. "Ще раз питаю!". - "Так, письменник Степан Чуб". Зновумовчання. Чую шорхання. Знову цей запах. Запах к...
|
|
|
|
