(Нар. 1935p.)
Народився Борис Ілліч Олійник 22жовтня 1935р. в с. Зачепилівка на Полтавщині. Вірші почав писати в шкільному віці.Він «топтав стежку до п'ятого класу Зачепилівської семирічки», коли побачив уновосанжарівській райгазеті «Ленінським шляхом» свій невеличкий вірш і своєпрізвище.
1953р., після закінченняшкільного навчання, вступив на факультет журналістики Київського університетуімені Т. Г. Шевченка, а вже 1958р. розпочав роботу в редакції газети «МолодьУкраїни». Поет і журналіст, часто їздив у відрядження, зокрема на ударнукомсомольську будову — Лисичанський хімкомбінат, про неї ж і про молоде містоСєвєродонецьк надрукував у газеті серію нарисів і видав документальну повість «ЗаСіверським Дінцем» (1959).
Пережите вдитинстві та в роки молодості склало основу першої його збірки поезій «Б'ють укрицю ковалі» (1962).
Друга збірка —«Двадцятий вал» (1964), відзначена Республіканською комсомольською премією ім. М.Островського.
Б. Олійник пише своєріднівіршовані «портрети» — монологи про сільських трудівників, як-от хворого хлібороба(«Про хоробрість»), інваліда з фронту («Дядько Яків»), «співрозмову» зі скромноювчителькою В. І. Левкович («Формула»), присвячений М. Рильському вірш «Пісня»,автобіографічні нотатки «Просебе».
Виходять збірки «Вибір» (1965),«Коло» (1968), «Відлуння» (1970), «Рух»(1973).
Вражає різноманітність поетичноїтворчості Олійника: задушевно-ліричне слово про матір («Мати»); філософськийроздум про непорушність зв'язку людини із землею («Заземлення»); сокровенне,інтимне («Дума про Аеліту», «Ти чекай...»); лірика, сповнена драматизму таконфліктності: «Балада про вогонь і принципи», «Ринг», «Триптих пильності»,«Засторога», ряд віршів з циклу «Коло» та ін.; публіцистичність у «Триптихупильності» та в такому ж чілійському триптиху «На тривожнійструні».
Ліризму сповнені цикли «Сковородаі світ», «Досвід», «На лінії тиші», «При гончарному крузі. Олесеві Гончару», «Сивесонце моє. Пам'яті матері».
Навпаки,драматичні, гострі поезії — «В рамі прицілу», «Прометей приручений», «Про черги»,«Погоня... І постріл...».
Поет застосовуєтакож умовність, вигадку, елементи казки, фантастики, алегоричну та символічнуобразність у таких творах, як «Принцип», «Про середину», «Притча про ноги»,«Притча про славу», «У поета гроші завелись» таін.
У збірці «Заклинання вогню» (1978)поет вмістив цикл віршів «Від Білої хати до Білогодому...»
Найбільш відомими та значнимипоемами Б. Олійника є:
— поема «Сиве сонце моє», укладена із дев'ятивіршів, написаних різними розмірами;
— «Дорога»;
— «Рух»;
— «Доля»;
— «Урок»;
— поема-цикл «У дзеркаліслова»;
— поема, історичний твір «Дума про місто», написана до 1500-літтяКиєва.
Поет є лауреатом Державної преміїСРСР (1975, за книгу «Стою на земле») і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка(1983, за книги «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума промісто»).
Свою творчу роботу він завждипоєднував з активною громадською діяльністю. В 1971 — 1973pp. та з 1976-го рокувін — секретар правління Спілки письменників України, секретар правління Спілкиписьменників СРСР, секретар парткому Київської письменницької організації. Бувдепутатом Верховної Ради УРСР 10-го і 11-госкликань.
| Отзывы | Оставить отзыв |
