(1902 —1954)
Юрій Іванович Яновськийнародився 27 серпня 1902р. в с. Нечаївці (Компаніївський район Кіровоградськоїобласті), де колись був хутір пана Майєра. У квітні 1945р. Ю. Яновський з устматері записав деякі подробиці про свій родовід та місце народження, аопубліковані вони повністю 1983р.
Сім’ямала дев'ятеро дітей; злидні й нестатки змушували її кілька разів змінювати місцесвого мешкання, з 1917р. жили в Єлисаветграді, де батько працював на заводісільськогосподарських машин.
Далі —середня освіта (народне училище, земське реальне училище); служба в 1919 — 1921pp. у різних установах; не завершене навчання в Київському політехнічномуінституті (1922 — 1925), де він бере участь у літературній студії інституту,входить у театральні кола столиці, допомагає акторам і режисерам театру-студіїімені Г. Михайличенка у створенні ряду вистав, виявляючи неабиякі знанняфольклору, і пише в співавторстві з С. Греєм гротескну п'єсу «Камергер»;співробітництво з групою київських панфутуристів. Тоді були опубліковані вірші«Море» (російською мовою під псевдонімом «Ней») та «Дзвін» (українською за власнимпрізвищем), здійснені газетні публікації в «Більшовику» (дванадцять нарисів і двірецензії, підписані псевдонімом «Юр.Юрченко»).
Хоча основних літературнихуспіхів Ю. Яновський досягне в прозі та драматургії, але писання віршів необлишатиме протягом усього життя. Кращі з них увійшли до збірки «Прекрасна УТ»(1928), що була через чотири роки перевидана з деякими доповненнями. Кількапізніших поезій датуються сороковими і п'ятдесятими роками, але в друк невидавалися. Вони стали відомими лише після смерті письменника, коли вийшло першеп'ятитомне зібрання його творів (1958 —1959).
Перший прозовий твір — новела «Апотім німці тікали» — опублікуваний у газеті «Більшовик» 2 березня1924р.
1925р. виходить збірка «Мамутовібивні», до якої включені новели, створені на матеріалі конкретних подійгромадянської війни.
1927р. — книжка «Кровземлі», доповнена новими оповіданнями — «В листопаді», «Байгород», «Рейд». У часїх створення Ю. Яновський працював на Одеській кіностудії, освоюючи там секретинової для нього кіно-справи (про майстрів кіно опублікував 1930р. книжку нарисів«Голлівуд на березі Чорного моря»). Пише два нариси про режисера О. Довженка(«Історія майстра» і відгук-есе про фільм «Звенигора» (1927р.)), оповідання «Влистопаді», що присвячене О. Довженкові. В Одесі створив кілька кіносценаріїв —«Гамбург», «Фата моргана» й ін.
Належав урізний час до «Комункульту», «Жовтня», ВАПЛІТЕ, «Пролітфронту», але цяприналежність була здебільшогоформальною.
Підсумок літературноїмолодості — два романи — «Майстер корабля» (1928) та «Чотири шаблі» (1930), (у1930р. кілька розділів «Чотирьох шабель» опублікував журнал «Краснаяновь»).
Задум «Майстра корабля» (являєсобою мемуарну розповідь То-Ма-Кі (Товариша Майстра Кіно) народився ще в часироботи на Одеській кінофабриці, а реалізація цього задуму відбувалася післяприїзду в 1927р. до Харкова.
1932p. —вийшла окремим виданням п'єса«Завойовники».
1935р. — опублікування«Вершників». За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою «Вершники» —один із кращих творів радянської літератури про героїку громадянськоївійни.
Зростання талантуЯновського-драматурга позначене створенням романтичної трагедії «Дума проБританку» (1937). Перші вистави «Думи про Британку» в 1937p. театральна критика несприйняла. Пізніше п'єса була перероблена, і останній варіант її викликатиме вжеменше критичних нарікань. За її мотивами створено М. Вінграновським фільм, а В.Губаренком оперу.
1939p. — опублікованап'єса з сільського життя «Потомки».
Удругій половині 30-х років визріває задум нового епічного твору «Капітани», алезвершити задумане не вдалося.
1940р.виходить книжка оповідань «Короткі історії». Це гостросюжетні оповідання(«Шпигун»), різновид дорожного нарису («Дорога на Запоріжжя»), романтичні новели(«Чапай», «Романтик», «Червонарм»), стилізовані оповіді монологічного типу «ВасильПалійчук, гуцул», «Іван», «На зеленій Буковині». Кілька творів («Наталка», «ГаннаАнтонівна») можуть бути умовно названіновелами-портретами.
1944р. — збірка новел«Земля батьків». В формі новели-монологу витримані оповідання «Коваль», «ГенералМакодзьоба», «Дід Данило з «Соціалізму», «Дівчинка у вінку» й ін.; в формікласичного оповідання — «Яструбок», «Комісар»,«Україна».
Кілька років (воєнних іповоєнних) Ю. Яновський працював редактором журналу «Українська література» (з1946p. «Вітчизна»), багато їздив по країні, на Нюрнберзькому процесі був одним ізкореспондентів радянської преси, що дало змогу написати цикл хвилюючих репортажів«Листи з Нюрнберга» (1946).
1945 — 1946pp. — робота над романом «Жива вода» (1947), який у пізнішій редакції (післясмерті письменника) публікувався вже під назвою «Мир» (1956). Журнальна публікаціяроману «Мир» — «Жива вода» (Дніпро. — 1947. — № 4-5) сприйнята була спочаткусхвально, але через якийсь час зазнала глибоко несправедливої критики,організованої Л. Кагановичем.
1948р. —нова книжка «Київські оповідання», відзначена 1948р. Державною премією СРСР(оповідання «Через фронт», «Київська соната», «Боротьба за людину», «Путь уФранцію», «Династичне питання», «Під яблунею» йін.).
1954р. видана «Нова книга» («Наярмарку», «Мистецтво», «Святийвечір»).
Віддавши кращі творчі роки прозі,останнє слово в літературі письменник сказав мовою драматургічного мистецтва.Йдеться про п'єсу «Дочка прокурора», яка побачила світло рампи за кілька днів досмерті Юрія Івановича Яновського.
Працюючинад драмою (задум п'єси відноситься ще до передвоєнних років, коли письменникпочав роботу над незавершеною п'єсою «День гніву», 1940), він водночас публікуєкомедію «Райський табір» (1953) (сатиричний памфлет на імперіалістичний світперіоду інтервенції США в Кореї), починає працювати над тетралогією «Молода воля»,яка присвячувалася 300-річчю возз'єднання України з Росією (романтична драма промолоді роки Тараса Шевченка).
Як сценаристЮ. Яновський також створює сценарій художнього фільму «Зв'язковий підпілля»(1951), літературний сценарій «Павло Корчагін» (за мотивами роману М. Островського«Як гартувалася сталь», 1953) та сценарій документального фільму «МиколаВасильович Гоголь» (1952).
Не стало Ю.Яновського 25 лютого 1954р.
Спадщинаписьменника здобула широке визнання читачів. Двічі виходили його творип'ятитомними виданнями. Кращі з них перекладені багатьма мовами, опубліковані вБолгарії, НДР, Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Австрії, Італії,Франції.
По биографии Яновський Юрій, еще заметки:
Життя та творчість Яновський Юрій
| Отзывы | Оставить отзыв |
