(1923 р.нар.)
Микола Якович Олійникнародився 9 березня 1923 року в селі Бишеві на Київщині. Виховувався майбутнійписьменник у селянській родині. Його батько, Яків Олексійович, ледве вмів читати,мати, Харитина Василівна, зовсім не зналаграмоти.
1 вересня 1930 року Микола почавнавчатися у семирічній школі.
9 березня1939 року в бишівській районній газеті «За більшовицькі колгоспи» з'явився першийвірш Миколи Олійника «ТарасуШевченку».
Коли почалася Велика Вітчизнянавійна, майбутній письменник закінчував перший курс мовно-літературного факультетуКиївського педагогічного Інституту. Він пройшов війну зі зброєю в руках, оспівуючиподвиги воїнів у віршах і нарисах, котрі публікував у фронтовій пресі. М. Олійникбрав участь у визволенні Пушкінських гір. Під час тих боїв його було двічіпоранено.
Повернувшись після демобілізаціїв 1948 році на рідну Бишівщину, Микола Олійник працює в редакції районної газети,продовжує заочно навчатися в інституті. А згодом їде на Волинь, працює в редакціїгазети «Радянська Волинь», пише оповідання, нариси, збирає народну творчість,керує обласним літературнимоб'єднанням.
Після виходу в світ у 1966році книжки прози «Волинські оповідання» він береться за відтворення образу ЛесіУкраїнки, поезія якої захопила його ще в дитинстві. Через два роки з'являєтьсяперша частина повісті «Леся», де змальовано дитинство геніальної поетеси, а згодом— друга, в якій розповідається про її молоді роки та формування світогляду, простосунки з Сергієм Мержинським. Громадськість і літературна критика зустріли книгуприхильно — і це заохотило автора до подальшої роботи над зображенням творчогошляху поетеси. 1963 року побачила світ повість «Одержима». Через три роки повістіперевидано під промовистою назвою «ДочкаПрометея».
У 1971 році з'являється друкомперша книга трилогії про відомого письменника Сергія МихайловичаСтепняка-Кравчинського — роман «Туди, де бій», через рік друга — «Жага», потім —«Чужина». У 1975 році трилогія виходить у світ під спільною назвою«Пролог».
Творчою удачею Миколи Олійника єтакож трилогія «Жилюки», перша книга якої «Велика Глуша» була опублікована в 1965році, друга «Кров за кров» — у 1968-му, і третя «Судний день» — у 1982році.
1977 року Микола Олійник виступив зроманом «Зерна».
В 1980 році з'являєтьсяна книжкових полицях повість для юнацтва «Світанковіроси».
Творчий доробок Миколи Олійника невичерпується цими повістями та романами. Він написав також п'єси «Оновлення»(1957), «Одержима» (1979), опублікував збірки повістей і новел: «Чуєш, брате мій»(1959), «За життя» (1962), «Снігоцвіт» (1964), «За красою» (1967), «Терпкий запахживиці» (1980).
Він пише есе талітературознавчі статті про Г. С. Сковороду, О. С. Пушкіна, Ю. Словацького, МаркаЧеремшину, Б. Д. Грінченка, Г. М. Хоткевича, Г. О. Мачтета, В. Яна, А. В. Головка,Л. М. Леонова, І. П. Шамякіна, В. С. Земляка, Д. І. Бедзика, ЖанаГріву.
За роки творчої праці письменникопублікував кілька десятків оригінальних творів, багато нарисів, статей, рецензій,а також перекладів з літератур народів СРСР. Окремі його твори побачили світросійською, білоруською, латиською, грузинською, болгарською, польською ісловацькою мовами.
| Отзывы | Оставить отзыв |
